Олена Пчілка: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
MarynaChala (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
MarynaChala (обговорення | внесок)
Рядок 63:
}}
 
== Про мову ==
* {{Q
| Цитата = ''Багато перешкод, що маємо яко наслідок нашого давнього рабства під тягарем обскурантизму або й хоч культури, та деспотичної, що вгашала нашого національного духа, не давала нам розвивати як слід нашу багату, могутню мову'' <ref>Пчілка О. Доповідь про іноземні впливи на українську мову (рукопис) // Відділ рукописних фондів. — Ф. 28, од. зб. 159.</ref>
| Автор = Юрій Хорунжий
| Коментар =
| Оригінал =
| Інше =
}}
== Про неї ==
* {{Q
| Цитата = ''Мати — ні, це занадто велика фігура, занадто складна, занадто значна її роля і її місце в житті не лише всіх нас, особливо ж Лесі, а в цілому українському житті, і не з моєю кебетою писати про неї в цілому об’ємі її значення для української культури. Скажу лише, що розумніших за неї людей я знала мало, а, може, й зовсім не знала''<ref>Косач-Кривинюк О. Звягельський період Лесиного життя // Леся Українка: Хронологія життя і творчості. — Нью-Йорк, 1970. — С. 36</ref>
| Цитата = ''Вона була по-материнському невсипущо-працьовита і по-чоловічому, як на свій час, освічена. Збирала пилок пізнання з найкращих квіток світових і несла до українського вулика мед солодкий, а часом і гіркий, національного прозріння... Недарма ж узяла собі за псевдонім назву трудолюбної комахи. Олена Пчілка...''<ref>Хорунжий Юрій. Шляхетні українки: Есеї-парсуни. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2004. — 208 с.; іл.
| Автор = Ольга Косач-Кривинюк
ISBN 966-7018-58-Х </ref>
| Коментар = донька
| Автор = Юрій Хорунжий
| Оригінал =
| Інше =
}}
 
* {{Q
| Цитата = ''Вона була по-материнському невсипущо-працьовита і по-чоловічому, як на свій час, освічена. Збирала пилок пізнання з найкращих квіток світових і несла до українського вулика мед солодкий, а часом і гіркий, національного прозріння... Недарма ж узяла собі за псевдонім назву трудолюбної комахи. Олена Пчілка...''<ref>Хорунжий Юрій. Шляхетні українки: Есеї-парсуни. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2004. — 208 с.; іл. ISBN 966-7018-58-Х </ref>
| Автор = Юрій Хорунжий
| Коментар =
| Оригінал =
| Інше =
}}
 
* {{Q
| Цитата = ''...Українські націоналісти 1930-х років не оцінили Пчілку належно. Статус батька сучасного націоналізму лишився Міхновському, Пчілку згадують лише як матір Лесі Українки''<ref>Богачевська-Хом'як М. Білим по білому: Жінки в громадському житті України, 1884-1939. - К.: Либідь, 1995. -С. 61. </ref>
| Автор = Марта Богачевська-Хом'як
| Коментар =
| Оригінал =