Леся Українка: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
додано цитати з двох віршів лесі Українки у з джерела "Антологія української поезії" |
→Цитати про неї: #SheSaid |
||
Рядок 208:
:Але душі двома шляхами й врозтіч?
* {{Q|Цитата = Як я заздрю жінкам, що в них сльози завжди на готові!.. А ще ся вічна комедія перед самим собою, сей страх "сентиментальноті", "бабства", як се безглуздо! Епічні давні герої плакали, не соромлячись, і проте були справжніми, щирими героями, а ми? Тільки над сльозами і маємо владу, більш ні над чим...{{sfn|З людської намови|2015|с=334}}|Коментар = "Помилка"}}
== Літературна критика ==
Стаття «Писателі-русини на Буковині» вперше надрукована в газеті «Буковина» за 14, 16, 19 квітня 1900 року. Стаття є скороченим і значно переробленим варіантом реферату Лесі Українки про творчість [[Федькович Осип-Юрій Адальбертович|Юрія Федьковича]], [[Кобилянська Ольга Юліанівна|Ольги Кобилянської]] та [[Стефаник Василь Семенович|Василя Стефаника]], з яким вона виступала на засіданні Київського літературно-артистичного товариства 9 грудня 1899 року за старим стилем.<ref name="Писателі_Буковини">[https://www.l-ukrainka.name/uk/Criticism/PysateliRus.html Стаття «Писателі-русини на Буковині»] на сайті [https://www.l-ukrainka.name/ «Енциклопедія життя і творчості Лесі Українки»].</ref>
=== Юрій Федькович ===
{{Q
| Цитата = Пізніше, по виході з війська, Федькович пізнав у Чернівцях русина-патріота п. Кобилянського, і той вмовив поета, що натуральніше русинові писати по-руськи.
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор =
}}
{{Q
| Цитата = Надії цій не судилося справдитись, поетичний талан Федьковича не розвився далі, його перші поезії лишились назавжди найкращими.
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор =
}}
{{Q
| Цитата = Не вірші створили Федьковичеві славу (хоч в австрійській Русі вони і досі дуже популярні), а його проза.
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор =
}}
{{Q
| Цитата = В ті роки Федькович написав свої найкращі оповідання, що зробили славу його ймення і розбудили цікавість до його рідного краю у сторонніх людей.
| Коментар = 1873 року Федькович залишив військову службу, мешкав у селі і в тій громаді перебував на різних посадах.
| Оригінал =
| Автор =
}}
{{Q
| Цитата = У Федьковича, невважаючи на сумні сюжети, Буковина змальована в святочному уборі, герої його страждають більше від кохання, ніж від тяжких економічних та соціальних умов.<ref name="Писателі_Буковини"/>
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор =
}}
=== Ольга Кобилянська ===
{{Q
| Цитата = ... від 1895 р. вона стала признаним членом родини в українській літературі, і тепер їй не бракує пошани від редакторів, критиків, а надто читачів.
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор =
}}
{{Q
| Цитата = У своїх творах Кобилянська зачеплює найрізноманітніші теми. Найбільш відмічений нею тип інтелігентної жінки, яка бореться за свою індивідуальність проти нівелюючого і засмоктуючого оточення австрійської буржуазії, що потопає в безнадійному філістерстві.
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор =
}}
{{Q
| Цитата = Після «Людини» і «Царівни» написала чимало дрібних оповідань; з них деякі можна назвати ліричними поезіями в прозі. Сей genre найкраще вдається д. Кобилянській, бо її натурі дуже властивий ліризм та музикальні настрої.
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор =
}}
{{Q
| Цитата = Ліс і гори – це рідна стихія д. Кобилянської, там вона дає вільний розмах крилам своєї фантазії і пориває за собою читача.
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор =
}}
{{Q
| Цитата = Зрештою, властива сфера цеї писательки – це побит інтелігенції, вона його краще знає і через те, описуючи його, більше має нагоди розмаїтніше виявити свій талан.<ref name="Писателі_Буковини"/>
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор =
}}
=== Василь Стефаник ===
{{Q
| Цитата = Д[обродій] Василь Стефаник з більшою рацією, ніж д. Кобилянська, може вважатися наступником Федьковича, він так само, коли ще й не більше, близький до селян, до їх мови і світогляду.
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор =
}}
{{Q
| Цитата = Йому не прийшлось шукати навмання дороги, як Федьковичеві, ні боротись за своє літературне існування, як д. Кобилянській. Чи то яскравість талану, чи приступність сюжетів зробили його одразу популярним, трудно зважити; запевне, і те і друге.
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор =
}}
{{Q
| Цитата = Коли Федькович малював народне життя у його святочному строї, то Стефаник малює його в буденній одежі. Властиве, ці два письмовці беруть свої сюжети з різних станів селянської маси.
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор =
}}
{{Q
| Цитата = Маленькі образки д. Стефаника чорним колоритом, виразністю і вкупі недбалістю письма нагадують малюнки пером.
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор =
}}
{{Q
| Цитата = Д. Стефаникові докоряють часом за односторонність, навіть однотонність його малюнків. Справді, темні барви у нього переважають, а при тому в сюжетах його нема нічого надзвичайного, романтичного.<ref name="Писателі_Буковини"/>
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор =
}}
== Цитати про неї ==
== Л ==
{{Q
| |||