Зубрицький Михайло Іванович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація, оформлення
Рядок 7:
| commons =
}}
'''о. Михайло Зубрицький''' ([[22 жовтня]] [[1856]], с. [[Кіндратів]], [[Королівство Галичини та Володимирії]] (нині Львівська область, Україна), [[Австро-Угорщина]]  — [[8 квітня]] [[1919]], с. [[Береги Долішні]], [[Західноукраїнська Народна Республіка]] (нині Польща) — [[Українська греко-католицька церква|греко-католицький]] священик, [[Українці|український]] [[етнограф]], [[фольклорист]], [[історик]], громадський діядіяч (в т.ч. місцевого самоврядування [[Західноукраїнська Народна Республіка|Західноукраїнської Народної Республіки]]), публіцист, дійсний член [[Наукове товариство імені Шевченка|НТШ]] (з 29.07.1904).
 
== Цитати ==
* {{Q| Цитата = Хочемо жити яко [[українці|руський (український) народ]], від нікого не залежний .<ref> Зубрицький М. Столітні роковини відродження українсько-руського письменства // Свобода.- 1899.- 25 лютого (9 марта), 4 (16) марта, 18 (ЗО) марта, 25 марта (6 цвітня).- Ч. 9-10, 12-13</ref>.
| Автор = }}
 
* {{Q| Цитата = Розвій руського народу, єго піднесенє не прийде ані від півночи, ані від заходу, але довершиться власними силами русинів.
| Автор = }}
 
* {{Q| Цитата = Українська [[дитина]] цілком не буде мати хісна, коли її голову напихати будуть історіями про Кракуса, Ванду, Казимира і Естерну, про Варвару Радзивилівну і т. д. Але няй дадуть школу, звідки би розходилося правдиве світло, щоби розширився погляд селянина на природу, щоб набрав почуття своєї гідності і перед леда ким не гнувся...
Добра школа навчить молодих людей глядати способу до життя в независимім труді і скоро щезне той ідеал добитися платничого аркушика а бодай стати яким невеликим наставником, писарем, дяком і т. д. А без доброї школи ми все останемо варварами <ref> Зубрицький М. Наша культурна праця якось пиняво йде // Діло.- 1897. - С. 276-278</ref>.
| Автор = }}
Рядок 22 ⟶ 23:
| Автор = }}
 
* {{Q| Цитата = Хто не шанує вашої [[рідна мова|рідної мови]], вашої минувшини, се ваш ворог, се суха галузь на зеленім дереві.
| Автор = }}