Мій дідусь був черешнею: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 16:
{{Q
| Цитата =
}}
{{Q
| Цитата = – Вона полетіла літаком? – відразу поцікавився я, бо вже одного разу літав з мамою і татом, і мені це дуже сподобалося.
– Ні, не літаком. Бабця Теодолінда померла.
Так я дізнався, що померти означає помандрувати на небо без літака і що там не місце ні гусям, ні дітям{{sfn|«Мій дідусь був черешнею»|2016|с=}}
}}
{{Q
| Цитата = У день похорону все ще більше заплуталося, бо хтось сказав мені, що у тому дерев‘яному ящику, на який наклали купу квітів, — бабця Теодолінда і що її несуть на цвинтар. Якщо вона там, усередині, то не може бути на небі; значить, мене обдурили{{sfn|«Мій дідусь був черешнею»|2016|с=}}
}}
{{Q
| Цитата = Натомість я після тривалих роздумів був упевнений: якщо ти не помираєш, бо, як сказав дідусь, тебе хтось любить, але водночас тебе не видно, то це означає, що ти перетворюєшся у щось інше. І якщо це так, то перетворюєшся ти, звісно, у те, що тобі найбільше подобалося, коли ти ще був живий. Тому бабця, ясна річ, перетворилася в гуску{{sfn|«Мій дідусь був черешнею»|2016|с=56}}
}}
{{Q
| Цитата = Дідусь зовсім не божевільний і не злий, він тільки хворий. Тут, усередині, – і вона показала на груди, а мені пригадалася скалка в серці. – Коли померла бабця, він захворів від самотності, бо дуже її любив. Знаєш, старі – як діти, вони не можуть бути самі, бо потребують одне одного{{sfn|«Мій дідусь був черешнею»|2016|с=106}}
}}
{{Q
| Цитата = Думаючи про дідуся Оттавіано, я завжди пригадую собі і той день, коли він навчив мене слухати, як дихають дерева{{sfn|«Мій дідусь був черешнею»|2016|с=109}}
}}
| |||