Борщ: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Lanamy (обговорення | внесок) →З української літератури: + борщ від О. Павловського, 1826 р. |
Lanamy (обговорення | внесок) |
||
Рядок 18:
== З української літератури ==
{{Q
| Цитата = [[Українці|Русини]] знають, яким могутнім містом був [[Київ]] і те, що він був столицею їхніх князів...<br/>багато з них також вірить, що Троя стояла на тому самому місці. І в зв'язку з цим вони ще говорять, що ця річка (Борщівка) дістала таку назву, бо біля неї, на місці нашого нічлігу, був борщовий торг. Я вважаю, що Київ був великим містом, але не на стільки миль, як говорять русини.<br/>І хоч це місце було так само далеко від міста, як і тепер, воно могло називатися борщовим майданом чи торгом, незалежно від того, чи там торгували борщем...<br/>До того ж русини рідко або швидше ніколи не купують борщу, а кожен робить його у себе вдома, бо це їхня щоденна [[їжа]] і напій. І щоб люди їздили кілька миль за борщем, який коштує гріш, це також видається недоречним. Отже це груба помилка простих людей (що не повинно нас дивувати), начебто Київ мав площу 7 миль і начебто ніде не було торгу борщем, лише на цьому місці, яке в наш час віддалене від Києва на півтори милі. Відомо також, що Троя лежить в Малій Азії, близько 300 миль від Києва.<ref>Ісаєвич Я. Д. [https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/HistSources/GrunewegKyiv.html Мартин Груневег і його опис Києва] // Мартин Груневег. Славнозвісне місто Київ (фрагменти з подорожніх записок) // Всесвіт, 1981, № 5. – с. 204 – 211.</ref><br/>
| Автор = Мартін Ґруневеґ, 1584.
}}
{{Q
| Цитата = І пироги тамо били,<br/>Та і борщика зварили;<br/>Та била і капустая,<br/>І горох, била кашая,<br/>Та била там і ботвина,<br/>І вшелякая звірина.<ref>[http://litopys.org.ua/old17/old17_26.htm#g2 Інтермедія про Максима, Рицька і Дениса] // «Трагедія, або Візерунок смерті пресвятого Іоанна Хрестителя...» (Львів, 1619) // Українські інтермедії XVII — XVIII ст. К., 1960, с. 42 — 49.</ref><br/>
Рядок 35 ⟶ 39:
{{Q
| Цитата = Бо́рщъ, щи. Въ Малороссіи дѣлаютъ изъ пѣченаго хлѣба особый родъ квасу, называемаго тамъ сырове́ць, цвѣтомъ бѣлаго какь разсолъ огуречный; наливъ сего квасу въ горшокь, накрошивъ бураковь (свеклы), или положивъ качанной свѣжей капусты кусками называемыми ''пелю́стки'', положивъ говядину, или птицъ какихъ, зажареныхъ въ маслѣ [[Яйце|яицъ]], и свинаго сала; все сіе приправивъ петрушкою, и другими пряными [[Трав'янисті рослини|травами]], и сваривъ вмѣстѣ, и наконецъ забѣливъ сметаною — подаютъ на столъ: воть это есть настоящій ''малороссійскій борщъ''! коего вкусъ зависитъ отъ пропорціи свареной здобы и умѣнья состряпать, ''Ма́ло ты Гапу́сю'' (Агафьюшка) ''звары́ла борщу́. Безъ борщу́ и хліба нема́ и обі́да''.<ref>Бучко Д. Г. [http://litopys.org.ua/rizne/slovpavl.htm «Словарь малороссійскаго нарѣчія» (А-Б) О. Павловського] (з передмовою Д.Бучка) // З історії української мови. До 150-річчя "Граматики" О. Павловського. К. Наукова думка, 1972, 115 с., Словник: с. 95-115.</ref>
| Автор = Олексій Павловський, «Словарь малороссійскаго нарѣчія», 1826.
}}
{{Q
| Цитата = Візьми ж, моє серце, начисть картоплі на борщ та накриши буряків, а я ось зараз встану та покажу тобі, як борщ накидать. Мотря заходилась чистить картоплю, а Кайдашиха знов зо сну охала на печі й встала тоді, як надворі зовсім розвиднілось. Вона вмилась, стала перед образами й довго [[Молитва|молилась]], доки Мотря не наклала в горщик картоплі, буряків та капусти. Свекруха хрестилась, а скоса все поглядала на невістчині руки. Розумна Мотря й собі спідлоба поглядала на свекруху й постерегла той косий погляд. Кайдашиха помолилась богу й почала знов навчати [[Невістка|невістку]], як наливать борщ, як затовкувать, коли вкидати [[сало]]. Вона стояла над душею в Мотрі, наче осавула на панщині, а сама не бралась і за холодну воду. — Як приставиш до вогню борщ та кашу, то вимети хату та накришиш сала на вишкварки до каші, — знов порядкувала Кайдашиха, згорнувши руки, а далі знов полізла на піч, заохала й знов лягла одпочивать.<ref>І. С. Нечуй-Левицький. [https://osvita.ua/school/literature/n/63590/list-4.html Кайдашева сім’я. Художня повість]. Київ: Наукова думка, 1965.</ref>
| Коментар =
| Автор = [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Іван Семенович Нечуй-Левицький]], «Кайдашева сім'я», 1878.
| Оригінал =
}}
| |||