Столярський Петро Соломонович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
→Цитати про Столярського: доповнення |
||
Рядок 27:
== Цитати про Столярського ==
{{Q|Хто сказав, що конвеєр винайшов в Америці Форд? Неправда. Конвеєр винайшов в Одесі Столярський. Конвеєр талантів. Звичайно, і до Столярського Одеса випускала таланти. Але це була кустарщина, а Столярський поставив це все на широку ногу. Він, як ніхто, розумів дитячу душу, вмів її налаштувати на музичний лад і вести до вершин скрипкової майстерності, якою сам володів дуже майстерно. Людина невисокої культури, він ніс у собі велике серце художника. Існує багато анекдотів про Столярського. Більшість з них про те, як він смішно говорив. Але навіть крізь усі ці анекдотичні безглуздості проглядає справжня Людина. Йому Одеса зобов'язана славою своїх скрипалів.|[[Утьосов Леонід Осипович]]<ref>Леонид Утесов. [http://www.lib.ru/MEMUARY/UTESOW/serdce.txt Спасибо, сердце!] — Москва: Всероссийское театральное общество, 1976.</ref>||Кто сказал, что конвейер изобрел в Америке Форд? Неправда. Конвейер изобрел в Одессе Столярский. Конвейер талантов. Конечно, и до Столярского Одесса выпускала таланты. Но то была кустарщина, а Столярский поставил это все на широкую ногу. Он, как никто, понимал детскую душу, умел ее настроить на музыкальный лад и вести к вершинам скрипичного мастерства, которым сам владел не очень искусно. Человек невысокой культуры, он нес в себе большое сердце художника. Существует много анекдотов о Столярском. Большинство из них о том, как он смешно говорил. Но даже сквозь все эти анекдотические нелепости проглядывает настоящий Человек. Ему Одесса обязана славой своих скрипачей.}}
{{Q|Усі люди нашого кола - маклери, крамарі, службовці у банках і пароплавних конторах - вчили дітей музиці. Коли хлопчикові виповнювалося чотири або п'ять років - мати вела крихітну, кволу цю істоту до пана Загурського. Загурський мав фабрику вундеркіндів, фабрику єврейських карликів в мереживних комірцях і лакових туфельках. Він вишукував їх у молдаванських трущобах, в смердючих дворах Старого базару. Навантажений футляром та нотами, я три рази на тиждень тягнувся на вулицю Вітте, колишню Дворянську, до Загурського. Там, уздовж стін, чекаючи черги, сиділи єврейки, істерично запалені. Вони притискали до слабких своїх колін скрипки, які переважали розмірами тих, кому належало грати в Букінгемскому палаці.|[[w:Бабель Ісак Еммануїлович|Ісак Бабель]]<ref>[http://odessa360.net/person/028_Stolyarski/01_about/about.html "Покажи мне красивую музыку!"]</ref>|«Пробудження» («[[Одеські оповідання]]»); Бабель перейменував Столярського у своєму оповіданні на Загурського.|Все люди нашего круга - маклеры, лавочники, служащие в банках и пароходных конторах - учили детей музыке. Когда мальчику исполнялось четыре или пять лет - мать вела крохотное, хилое это существо к господину Загурскому. Загурский содержал фабрику вундеркиндов, фабрику еврейских карликов в кружевных воротничках и лаковых туфельках. Он выискивал их в молдаванских трущобах, в зловонных дворах Старого базара. Нагруженный футляром и нотами, я три раза в неделю тащился на улицу Витте, бывшую Дворянскую, к Загурскому. Там, вдоль стен, дожидаясь очереди, сидели еврейки, истерически воспламененные. Они прижимали к слабым своим коленям скрипки, превосходившие размерами тех, кому предстояло играть в Букингэмском дворце.}}
== Примітки ==
| |||