Ворошиловград (роман)

«Ворошиловград» — роман Сергія Жадана, уперше опублікований 2010 року у видавництві «Фоліо». Книга року Бі-Бі-Сі (2010), Книга десятиліття Бі-Бі-Сі.

Цитати

Автор

• Всі ми хотіли стати пілотами. Більшість із нас стали лузерами. (С. 29)
• … потрібно вміти пригадати все, що було з нами і що було з тими, хто поруч із нами. Це головне. Бо коли ти все згадаєш, піти тобі буде не так просто.
• Прямо переді мною, в долині, лежало місто, у якому я народився й виріс.
• Я різко втягнув ніздрями повітря. Ранок гірчив і лишав присмак голосів, які тут щойно лунали. Таке враження, ніби повз мене пройшла смерть. Або проїхав товарний потяг.
• Збоку я скидався на танкіста, чий танк давно згорів, але бажання воювати лишилось.
• Нічим не виправдана впертість, котрої я ніколи не розумів, це нас і різнило: він здатен був до останнього чіплятись за порожню землю, я легко поступався порожнечею, намагаючись її позбутись. Зрештою, життя все розставило по-своєму: він сидів в Амстердамі, я застряг на цьому пагорбі, з якого, здавалося, видно було кінець світу, і він мені відверто не подобався.
• [Діалог між Ольгою та Германом]

— У тебе тут багато друзів?

— Так. Друзів дитинства.

— Чим вони відрізняються від інших друзів?

— Вони багато пам'ятають.

• Я стояв у темряві, відчуваючи насторожене дихання та гарячий стукіт рішучих сердець. Ніч розпалювалась, мов свіжий асфальт, до ранку не лишалось ні часу, ні терпіння. Можливо, це й був той момент, коли потрібно було вирішувати — лишатись чи забиратись геть. І цей момент я проспав.
• Радість наповнювала наші серця, радість і почуття справедливості, адже все сталось, як і мало бути, хто ж бо сумнівався в кінцевій перемозі, ця подорож мала завершитись тріумфом, тож він нікого і не здивував.
• ...ось вона — радість пізнавання і радість повернення, те, чого бракувало мені останні роки, фактично — від часу останнього матчу.
• Вино повнило всю цю пригоду відчуттям безтурботної безпеки, схожої на ту, яку люди відчуває, сідаючи на чортове колесо, — навіть якщо тебе знудить на висоті, сваритись ніхто не буде, оскільки це парк культури та розваг, а ригання з чортового колеса — це якщо й не культура, то в будь-якому разі — розвага.
• Стінами розвішано було дивну наочну агітацію, в якій застерігалось від перегрівання на сонці, переохолодження у воді й сексу без контрацептивів. Секс без контрацептивів малювався агітаторами як щось Господу неугодне, щось таке, після чого тебе відлучають від Церкви й забивають камінням на зборах партактиву. Загалом після подібних плакатів сексом не хотілось займатись узагалі — ніколи і ні з ким.
• Чи слід говорити, що по-справжньому я в ці самі скраклі [рос. “городки”] ніколи в житті не грав? Усе, що мені було відомо про цю гру, — хіба те, що нею, крім графа Толстого та академіка Павлова, захоплювався Володимир Ілліч Ленін, що, чесно кажучи, жодного оптимізму не додавало.

Кароліна

• Навіщо їхати туди, де на тебе ніхто не чекає?
• Що ти будеш робити там, де на тебе ніхто не чекає?

Ольга

• Не можна потонути в ріці, в якій плаваєш усе життя.

Ернст

• Без авіації не може бути демократії. Літаки — це основа громадянського суспільства.
• ...я можу щасливо прожити в місті, де є расизм. Але в місті, де немає авіації, жити я не можу.