Стівен Гокінг

британський фізик-теоретик та космолог, популяризатор науки

Сті́вен Ві́льям Го́кінг (англ. Stephen William Hawking; 8 січня 1942, Оксфорд, Велика Британія — 14 березня 2018, Кембрідж, Велика Британія) — англійський фізик-теоретик, відомий своїми дослідженнями в астрофізиці, зокрема теорії чорних дір, популяризатор наукових знань.

Стівен Гокінг
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Як виражаються у нас в наукових колах, англійці не влучили б навіть банджо по заду корови[1]. — Про невдачі збірної Англії в післяматчевих пенальті.

  •  

Якщо ви потрапили в чорну діру, не здавайтеся. Вихід є[2].

  •  

Я вважаю, що ми досягли точки неповернення. Наша Земля стає для нас занадто мала. Населення світу дуже активно зростає. Ми на порозі самознищення[3].

  •  

Наступного разу, коли хтось скаржитиметься, що ви зробили помилку, скажіть йому, що це може бути доброю річчю. Тому що без вад не існувало б ні тебе, ні мене.

 

So next time someone complains that you have made a mistake, tell him that may be a good thing. Because without imperfection, neither you nor I would exist.

  •  

Якби я мав обрати, яким супергероєм бути, я б вибрав Супермена. Він є всім, чим я не є.

  •  

Перше: дивіться на зорі, а не на свої ноги. Друге: ніколи не відмовляйтесь від роботи. Робота дає вам значення і ціль, без неї життя пусте. Третє: якщо вам достатньо пощастило знайти любов, завжди пам’ятайте про неї й не відкидайте її.

  •  

Моя порада для людей з обмеженими фізичними можливостями: зосередьтеся на тих справах, які інвалідність не заважає вам робити добре, і не шкодуйте про те, що ви робити не можете. Нехай інвалідність не переходить на ваш дух.

  •  

Я помітив, що навіть ті люди, які стверджують, що вже все вирішено і ми нічого не можемо змінити, завжди дивляться по сторонах, перш ніж перейти дорогу.

  •  

Про жінок. Вони - абсолютна загадка. — Про що думає весь день

 

Women. They are a complete mystery.

  •  

Не зліться, якщо застрягли на якійсь проблемі. У таких випадках я продовжую думати про проблему, починаючи працювати над чимось іншим. Іноді проходять роки, перш ніж я знаходжу рішення. У випадку з проблемою втрати інформації та чорними дірами - минуло 29 років.

  •  

Цікавим відображенням загального характеру наукової думки до XX століття було те, що ніхто тоді навіть не припускав, що Всесвіт розширюється або стискається. Загальноприйнято було вважати, що Всесвіт або існує вічно в незмінному стані, або створений у якійсь скінченний час у минулому більш-менш таким, як ми спостерігаємо його тепер. Почасти це могло бути зумовлене схильністю людей вірити у вічні істини, а також утіхою, яку вони знаходили в думці, що навіть якщо вони самі стають старшими й помирають, Всесвіт залишається незмінним. [4]про людство

  •  

Католицька церква зробила серйозну помилку з Ґалілеєм, коли спробувала підпорядкувати своїм законам науку, стверджуючи, що Сонце обертається навколо Землі. І тепер, через кілька століть, вона вирішила, що краще запросити фахівців, спитавши у них поради про космологію. [5]про науку та католицьку церкву на Конференції з космології у Ватикані 1981 року.

  •  

Використання уявного часу можна вважати просто математичним прийомом, щоб розрахувати відповіді для реального простору-часу. Однак він може мати й більше значення. Може виявитися, що евклідів простір-час є фундаментальним поняттям, а те, що ми вважаємо реальним простором-часом, — лише витвір нашої уяви. [6]про уявний час.

Про Всесвіт та його походження

ред.
  •  

Всесвіт, що розширюється не виключає Творця, але встановлює межі, коли саме Він міг виконати свою роботу. [7]про походження Всесвіту

  •  

Ідея про те, що простір і час можуть утворювати замкнену поверхню без меж, має також глибокі наслідки щодо ролі Бога у справах Всесвіту. Завдяки успіху наукових теорій в описі подій, більшість людей почала вважати, що Бог дозволяє Всесвіту еволюціонувати згідно з якимось набором законів. Він, схоже, не втручається у справи Всесвіту з порушенням цих законів. Однак ці закони не говорять нам про те, як мав виглядати Всесвіт на своєму початку. [8]про походження Всесвіту та Бога

  •  

Схоже, що Всесвіт еволюціонує за чітко визначеними законами. Ці закони можуть бути чи не бути обумовлені Богом, але схоже, що ми можемо їх відкрити та зрозуміти. [9]про Всесвіт та Бога

  •  

Чому ж ми не помічаємо всіх додаткових вимірів, якщо вони дійсно існують? Чому бачимо лише три просторові й один часовий вимір? Є припущення, що інші виміри згорнуті в простір дуже малого розміру, порядку однієї мільйонної мільйонної мільйонної мільйонної мільйонної сантиметра. Вони такі малі, що ми їх просто не помічаємо. Ми бачимо лише три просторові й один часовий вимір у яких простір-час доволі плаский. [10]про Всесвіт та «Теорію струн»

  •  

Цілком можуть бути й інші ділянки Всесвіту чи інші всесвіти (хоч як це можна розуміти), у яких усі виміри згорнуті до малих розмірів або в яких більш ніж чотири виміри є майже пласкими. [11]про «Теорію струн» та Позаземне життя

  •  

Здається зрозумілим, що життя, принаймні яким ми його знаємо, може існувати лише в тих ділянках простору-часу, в яких три просторові та один часовий вимір не згорнуті до малих розмірів. [11]про Всесвіт та Позаземне життя за антропним принципом.

  •  

Ідея, що Бог може захотіти змінити думку, є прикладом помилки (на яку вказував святий Августин) уявлення Бога істотою, що існує в часі. Час є властивістю лише Всесвіту, який створив Бог. Вочевидь, Він знав, що має на меті, коли його створював. [12]про Всесвіт та Бога

Про науку та освіту

ред.
  •  

Інтелект – це здатність адаптуватись до змін.

  •  

Я поняття не маю, який у мене IQ. Ті, кого цікавить їхній IQ, просто невдахи. — Інтерв’ю Деборі Соломон англ. The Science of Second-Guessing, The New York Times (12 грудня 2004)

 

I have no idea. People who boast about their IQ are losers.

  •  

Моя мета дуже проста: я хочу розуміти Всесвіт, чому він влаштований так, як влаштований, і навіщо ми тут

  •  

Переконаний, що наука і дослідницька діяльність приносять більше задоволення, ніж заробляння грошей.

  •  

Головний ворог знання не невігластво, а ілюзія знання

 

The greatest enemy of knowledge is not ignorance. It is the illusion of knowledge.

  •  

Шкільна наука часто викладається в сухій і нецікавій формі. Діти вчаться механічно запам’ятовувати, щоб скласти іспит, і не бачать зв’язку науки з навколишнім світом.

  •  

Бог, можливо, і існує, але наука може пояснити існування Всесвіту без участі Творця.

  •  

Між релігією і наукою є фундаментальна різниця. Релігія заснована на авторитеті, тоді як наука заснована на спостереженнях і вирішенні питань. Наука переможе, тому що вона працює.

 

There is a fundamental difference between religion, which is based on authority and science, which is based on observation and reason. Science will win, because it works.

  •  

Відкриття того, що Всесвіт розширюється, стало однією з головних інтелектуальних революцій XX століття. Озираючись у минуле, залишається хіба дивуватися, чому ніхто не додумався до цього раніше. [13]про науку

  •  

Подейкують,що на початку 1920-х років один журналіст сказав Еддінгтону, що чув, ніби загальну теорію відносності розуміють лише троє людей у світі. Еддінгтон на це відповів: «Не здогадуюся, хто третій». [14]про Артура Еддінгтона

  •  

Деякі люди, як-от Еддінгтон, ніколи не визнають, що помилялися. Вони продовжують знаходити нові й часто взаємовиключні аргументи на підтримку своєї думки. Інші заявляють, що ніколи насправді й не підтримували неправильної точки зору, а якщо й підтримували, то лише щоб показати її невідповідність. Я міг би навести велику кількість таких прикладів, але не буду, бо це зробило б мене надто непопулярним. [15]про деяких науковців

  •  

Створити повну теорію об'єднання всього на світі з однієї спроби було б дуже складно. Тому натомість ми досягли прогресу в пошуку часткових теорій. Вони описують якійсь обмежений діапазон подій і нехтують іншими ефектами або наближено передають їх певними числами. [16]про деяких «Теорію всього»

  •  

Ейнштейн витратив на безуспішні пошуки теорії об'єднання [фізики] більшу частину останніх років свого життя, але її час тоді ще не настав: надто мало було відомо про ядерні сили. Крім того, Ейнштейн відмовлявся вірити в реальність квантової механіки, попри важливу роль, яку він відіграв у її розвитку. [16]про «Теорію всього» та Ейнштейна

  •  

З винайденням квантової механіки ми прийшли до усвідомлення, що події не можна передбачити з повною точністю, бо завжди є деякий ступінь невизначеності. За бажанням можна приписати цю випадковість утручанню Бога. Але це було б досить дивним різновидом втручання. Немає жодних доказів, що воно має перед собою якусь мету. а якщо має, то не є випадковим. [17]про науку та Бога

  •  

Нашою метою є сформулювати набір законів, що дозволять нам передбачити події до межі, встановленої принципом невизначеності. [17]про науку

  •  

Гадаю, цілком ймовірно, що вивчення раннього Всесвіту та вимоги математичної узгодженості приведуть нас до повної теорії об'єднання [фізики] ще до кінця століття — звісно, якщо до того ми самі себе не підірвемо. [18]про науку

  •  

За часів Ньютона освічена людина могла осягнути всі людські знання, принаймні в загальних рисах. Але відтоді темпи розвитку науки зробили це неможливим. Теорії постійно змінювалися, щоб пояснити нові спостереження. Їх ніколи як слід не переробляли й не спрощували для розуміння звичайними людьми. Нині треба бути неабияким фахівцем, але й тоді можна лише сподіватися належним чином уловити хоча б невеличку частину наукових теорій. [19]про науку та освіту

  •  

Швидкість прогресу настільки висока, що знання, які викладають у школі чи університеті, завжди виявляються вже трохи застарілими. Лише невелика кількість людей здатна не відставати від швидкого просування переднього краю наукових знань. І їм доводиться присвячувати цьому весь свій час та спеціалізуватись у у вузькій сфері. Решта ж населення має доволі слабке уявлення про досягнуті успіхи чи про захват, який ті породжують. [20]про науку та освіту

Примітки

ред.

Джерела

ред.