Наука

сфера діяльності людини, спрямована на одержання нових знань про навколишній світ

Нау́ка — сфера пізнавальної діяльності людини, яка охоплює одержання та вироблення і систематизацію знань для науково-практичної діяльності та життя людини.

Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:

Цитати про науку

ред.
  •  

Наука мусить бути новаторською. Тому наука та бюрократія ведуть невпинну війну.

  Френк Герберт, «Капітула Дюни»
  •  

Жодна наука не зникла. Алхімія? Трансформувалась у хімію. Фізика? Нині ми її знаємо як квантову фізику. Не зникла й ньютонівська фізика – вона розчинилась у загальній теорії відносності. Різновиди фізики не зникають – просто знаходять іншу парадигму існування[1].

  Ерве Ле Телльє
  •  

Наука — це корінь і насіння, і основа всякої користі як батьківщини, так і церкви. Але на те пильно треба уважати, щоб наука була добра і ґрунтовна. Бо існує наука негідна цього імені, а люди, хоч і розумні, але несвідомі цього, вважають її за справжню науку… Треба знати, що від 500-го до 1400-го року, тобто впродовж 900 років, у цілій Європі майже всі науки були у великому занепаді і незнанні, так що і в найкращих авторів, що писали за тих часів, бачимо великий талант, а світла великого не бачимо. Після 1400-го року почали з'являтися цікавіші і зручніші вчителі і поступово деякі академії набули дуже великої сили і більшого значення, як за тих старих, Августових літ. Але багато шкіл залишилося в давньому стані, так що в них є тільки імена риторики і філософії, і інших наук, а діло не те… Люди, що спробували такої, так би мовити, примарної і примрійної науки, дурніші, як невчені. Бо хоч вони темні, проте уважають себе вченими і думають, що спізнали все, що тільки можна знати, не хочуть і не думають читати книг і вчитися більше. Але ж людина, освічена справжньою наукою, ніколи не почуває ситості в своєму спізнаванні і не перестає ніколи вчитися, хоч би дожила до віку Матусаїла. («Духовний реглямент», 1720)[2]

  Теофан Прокопович
  •  

Меж наукового пізнання та прогнозів передбачити неможливо.[3]

  Дмитро Менделєєв
  •  

Кожен, хто перестає вчитися, старіє, не важливо, в 20 або 80 років, а будь-який інший, хто продовжує вчитися, залишається молодим. Найважливіше в житті - це зберегти мозок молодим.[4]

  Генрі Форд
  •  

Роль наук службова, вони є засіб для досягнення блага.[5]

  Дмитро Менделєєв
  •  

У науці двадцятого сторіччя є три великі теми — це атом, ген і комп'ютер.[6]

  Гаролд Вармус, американський вірусолог, лавреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1989
  •  

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

  — Українська народна творчість
  див. також Українські народні прислів'я та приказки: знання та уміння
  •  

Наука — магія, яка працює.

 

Science is a magic, that works[7].

  Курт Воннеґут («Колиска для кішки»)
 
 
Ця цитата була обрана цитатою дня 11 квітня 2016 року.
  •  

Наука — це не все, але наука — це красиво.

 

англ. Science is not everything, but science is very beautiful[8].

  Роберт Оппенгеймер
  •  

Ні, ви протів науки не ідіть! Без науки, без струменту, без опиту, куди не повернися, нічого не зробиш.[9]Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч» (дія перша, ява IX).

  — Банавентура
  •  

Наука є колом однодумців, спільнотою експертів, де ти довіряєш тому, хто поряд із тобою, де можеш покластися на кожного і не підозрюєш, що хтось щось списує чи перебріхує... Назвати себе науковцем є великим зобов’язанням[10].

  Тамара Гундорова
  •  

Науки «не-точні» доповнюються нині завдяки наукам точним та медицині. Фізика, приміром, завжди прагнула до точності математичних знань. Теорія струн маніпулює математичними об’єктами, які іноді є і фізичними об’єктами й дозволяють пояснити деякі явища. Зараз ведуться пошуки «елементарної частинки гравітації». Гравітація не має власної частинки, а от світло – так, це фотон. Тож я гадаю, що деякі науки будуть зливатися – вже зливаються, зрештою – і всі науки прагнутимуть «математизуватися». Приклад: усім нам відомо, що таке вода. Водень плюс кисень. Оксид водню. Але як відбуваються зв’язки між молекулами водню та кисню? Є потреба у математичній формулі, яка б це пояснила. Тоді, наприклад, ми дізналися б, як вилучити водень із води[1].

  — Ерве Ле Телльє

Примітки

ред.
  1. а б Ерве Ле Телльє. Анатомія аномалії
  2. Крип'якевич І. П. Історія України. — Львів: Світ, 1990. — С. 248
  3. Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1005.
  4. {{}}
  5. Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1005.
  6. Мічіо Кайку Візії: як наука змінить XXI сторіччя: пер. з англ. Анжела Кам'янець. — Львів: Літопис, 2004. — С. 17
  7. Kurt Vonnegut. Cat's Cradle. — Random House Publishing Group, 2009. — С. 218. — ISBN 9780307567277
  8. With Oppenheimer on an Autumn Day, журнал Look, том 30, номер 26 за 19 грудня 1966
  9. Карпенко-Карий І. Драматичні твори / Вступ ст., упоряд. і приміт. Р. Я. Пилипчука; Ред. С. Д. Зубков. — Київ: Наукова думка, 1989. — С. 250. — ISBN 5-12-009281-0
  10. Тамара Гундорова: «Інтелектуал – не той, хто може говорити про все, це той, хто говорить про головні речі»