Наука
Нау́ка — сфера пізнавальної діяльності людини, яка охоплює одержання та вироблення і систематизацію знань для науково-практичної діяльності та життя людини.
Цитати про науку
ред.Наука мусить бути новаторською. Тому наука та бюрократія ведуть невпинну війну. |
|||||
— Френк Герберт, «Капітула Дюни» |
— Ерве Ле Телльє |
Наука — це корінь і насіння, і основа всякої користі як батьківщини, так і церкви. Але на те пильно треба уважати, щоб наука була добра і ґрунтовна. Бо існує наука негідна цього імені, а люди, хоч і розумні, але несвідомі цього, вважають її за справжню науку… Треба знати, що від 500-го до 1400-го року, тобто впродовж 900 років, у цілій Європі майже всі науки були у великому занепаді і незнанні, так що і в найкращих авторів, що писали за тих часів, бачимо великий талант, а світла великого не бачимо. Після 1400-го року почали з'являтися цікавіші і зручніші вчителі і поступово деякі академії набули дуже великої сили і більшого значення, як за тих старих, Августових літ. Але багато шкіл залишилося в давньому стані, так що в них є тільки імена риторики і філософії, і інших наук, а діло не те… Люди, що спробували такої, так би мовити, примарної і примрійної науки, дурніші, як невчені. Бо хоч вони темні, проте уважають себе вченими і думають, що спізнали все, що тільки можна знати, не хочуть і не думають читати книг і вчитися більше. Але ж людина, освічена справжньою наукою, ніколи не почуває ситості в своєму спізнаванні і не перестає ніколи вчитися, хоч би дожила до віку Матусаїла. («Духовний реглямент», 1720)[2] |
|||||
— Теофан Прокопович |
Меж наукового пізнання та прогнозів передбачити неможливо.[3] |
|||||
— Дмитро Менделєєв |
Кожен, хто перестає вчитися, старіє, не важливо, в 20 або 80 років, а будь-який інший, хто продовжує вчитися, залишається молодим. Найважливіше в житті - це зберегти мозок молодим.[4] |
|||||
— Генрі Форд |
Роль наук службова, вони є засіб для досягнення блага.[5] |
|||||
— Дмитро Менделєєв |
— Гаролд Вармус, американський вірусолог, лавреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1989 |
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. |
|||||
— Українська народна творчість | |||||
див. також Українські народні прислів'я та приказки: знання та уміння |
Наука — магія, яка працює. |
|||||
Science is a magic, that works[7]. | |||||
— Курт Воннеґут («Колиска для кішки») | |||||
Ця цитата була обрана цитатою дня 11 квітня 2016 року.
|
Наука — це не все, але наука — це красиво. |
|||||
— Роберт Оппенгеймер |
Ні, ви протів науки не ідіть! Без науки, без струменту, без опиту, куди не повернися, нічого не зробиш.[9] — Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч» (дія перша, ява IX). |
|||||
— Банавентура |
Наука є колом однодумців, спільнотою експертів, де ти довіряєш тому, хто поряд із тобою, де можеш покластися на кожного і не підозрюєш, що хтось щось списує чи перебріхує... Назвати себе науковцем є великим зобов’язанням[10]. |
|||||
— Тамара Гундорова |
Науки «не-точні» доповнюються нині завдяки наукам точним та медицині. Фізика, приміром, завжди прагнула до точності математичних знань. Теорія струн маніпулює математичними об’єктами, які іноді є і фізичними об’єктами й дозволяють пояснити деякі явища. Зараз ведуться пошуки «елементарної частинки гравітації». Гравітація не має власної частинки, а от світло – так, це фотон. Тож я гадаю, що деякі науки будуть зливатися – вже зливаються, зрештою – і всі науки прагнутимуть «математизуватися». Приклад: усім нам відомо, що таке вода. Водень плюс кисень. Оксид водню. Але як відбуваються зв’язки між молекулами водню та кисню? Є потреба у математичній формулі, яка б це пояснила. Тоді, наприклад, ми дізналися б, як вилучити водень із води[1]. |
|||||
— Ерве Ле Телльє |
Примітки
ред.- ↑ а б Ерве Ле Телльє. Анатомія аномалії
- ↑ Крип'якевич І. П. Історія України. — Львів: Світ, 1990. — С. 248
- ↑ Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1005.
- ↑ {{}}
- ↑ Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1005.
- ↑ Мічіо Кайку Візії: як наука змінить XXI сторіччя: пер. з англ. Анжела Кам'янець. — Львів: Літопис, 2004. — С. 17
- ↑ Kurt Vonnegut. Cat's Cradle. — Random House Publishing Group, 2009. — С. 218. — ISBN 9780307567277
- ↑ With Oppenheimer on an Autumn Day, журнал Look, том 30, номер 26 за 19 грудня 1966
- ↑ Карпенко-Карий І. Драматичні твори / Вступ ст., упоряд. і приміт. Р. Я. Пилипчука; Ред. С. Д. Зубков. — Київ: Наукова думка, 1989. — С. 250. — ISBN 5-12-009281-0
- ↑ Тамара Гундорова: «Інтелектуал – не той, хто може говорити про все, це той, хто говорить про головні речі»