Субкоманда́нте Інсурхе́нте Ма́ркос (ісп. Subcomandante Insurgente Marcos; нар. 1957) — мексиканський ліворадикальний письменник і філософ, головний ідеолог та пропагандист Сапатиської армії національного визволення.

Субкоманданте Маркос
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  • Я не можу дозволити собі таку розкіш, як брехня.[1]
  • Не важливо, що під маскою. Головне — що вона символізує.[1]
  • Нікому не потрібен дозвіл, щоб бути вільним.[1]
  • Свобода схожа на світанок. Багато хто віддає перевагу в цей час поспати, але є ті, хто прокидаються ще вночі, щоб нічого не пропустити.[1]
  • Ми просто зобов'язані примусити всіх, хто має владу, відчувати себе некомфортно.[1]
  • Мені все одно, хто переможе на найближчих виборах. Тому що хто б це не був — він буде повалений.[1]
  • Ми — армія мрійників. Тому ми залишаємося невидимими.[1]
  • Якщо ти мрієш наодинці — мрія залишається мрією, якщо ти мрієш з іншими — ти створюєш реальність.[1]
  • Ми хочемо, щоб світ був влаштований таким чином, щоб у ньому могли б існувати найрізноманітніші світи.[1]
  • Наші вороги воліють звинувачувати нас в невігластві, тому що більше їм нічого не залишається.[1]
  • Зрештою, культура схожа на розчинну каву: її легко розчинити, і вона може бути одноразовою. Але все ж культура — це не кава.[1]
  • Я багато читаю. Раніше в армії весь вільний час використовували для чищення зброї, але оскільки наша зброя — слово, а я відчуваю постійну залежність від цього вибору, я повинен бути напоготові в будь-який момент.[1]
  • Ідея теж може стати зброєю.[1]
  • Ми не народжені для того, щоб убивати, чи для того, щоб бути вбитими. Тільки для того, щоб бути почутими.[1]
  • Війна — це коло: як і у кола, у неї не буває ні початку, ні кінця.[1]
  • Влада — небезпечна штука: від неї починає підгнивати кров.[1]
  • «Прощавай» краще говорити відразу, як прийшов. Тоді розставання не буде таким гірким.[1]
  • Смерть — це не боляче. На відміну від забуття.[1]
  • Вибачте за турботу, але це революція.[1]

Примітки

ред.