Сінді Шерман

американська фотографка

Сінді Шерман (англ. Cindy Sherman; 19 січня 1954, Глен Рідж, Нью-Джерсі) — американська художниця, працює в техніці постановочних фотографій. За версією ArtFacts.net є найвідомішою і впливовою художницею у світі (за всю історію мистецтв). У рейтингу ArtReview «Сто найвпливовіших персон в арт-світі-2011» Сінді Шерман зайняла 7-е місце.

Сінді Шерман
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати ред.

  •  

Мені подобається створювати зображення, які здалеку здаються спокусливими, барвистими, соковитими та привабливими, а потім ти розумієш, що ти дивишся на щось абсолютно протилежне. Мені здається нудним переслідувати типове уявлення про красу, тому що це найлегший і найочевидніший спосіб побачити світ. Складніше дивитися з іншого боку.

 

I like making images that from a distance seem kind of seductive, colorful, luscious and engaging, and then you realize what you’re looking at is something totally opposite. It seems boring to me to pursue the typical idea of beauty, because that is the easiest and the most obvious way to see the world. It’s more challenging to look at the other side.[1]

  •  

Можливість заробляти на життя справою, яку ти справді любиш робити – ось моє визначення успіху.

 

Being able to make a living doing something one truly loves to do – is my definition of success.[1]

  •  

Мене не цікавило традиційне мистецтво.

 

I didn’t have any interest in traditional art.[1]

  •  

Однією з причин, чому я зацікавилася фотографією, було бажання відійти від цінності об’єкта мистецтва.

 

One reason I was interested in photography was to get away from the preciousness of the art object.[1]

  •  

Мені подобається ідея, що люди, які нічого не знають про мистецтво, можуть подивитися на [моє мистецтво] і оцінити його, не знаючи історії фотографії та живопису.

 

I like the idea that people who don’t know anything about art can look at [my art] and appreciate it without having to know the history of photography and painting.[1]

  •  

Я не аналізую те, що роблю. Я читала переконливі інтерпретації моєї роботи, і іноді я помічала щось, про що я не знав, але я думаю, що в цей момент люди вчитуються в мою роботу за звичкою. Або я просто дуже, дуже розумна.

 

I don’t analyze what I’m doing. I’ve read convincing interpretations of my work, and sometimes I’ve noticed something that I wasn’t aware of, but I think, at this point, people read into my work out of habit. Or I’m just very, very smart.[1]

  •  

Мої фотографії, безумовно, не є автопортретами чи зображенням мене самого, хоча, на жаль, люди постійно кажуть, що це так.

 

My photographs are certainly not self-portraits or representations of myself, though unfortunately people always keep saying they are.[1]

  •  

Вірити у власне мистецтво стає все важче, коли суспільний резонанс зростає.

 

Believing in one’s own art becomes harder and harder when the public response grows fonder.[1]

  •  

Моделі завжди були найменш цікавим предметом моди.

 

The models have always been the least interesting thing about fashion.[1]

  •  

Мене не надто хвилювала якість друку. Фотографії мали виглядати так, ніби вони коштують п’ятдесят центів.

 

I didn’t care much about the print quality. The photographs were supposed to look like they cost fifty cents.[1]

Примітки ред.