Таня Файон

Таня Файон (словен. Tanja Fajon; нар. 9 травня 1971, Любляна, Соціалістична Республіка Словенія, СФРЮ) — словенська журналістка й політична діячка, лідерка соціал-демократів, членкині Партії європейських соціалістів, депутатка Європейського парламенту з 2009 до 2022 року. Міністерка закордонних справ в уряді Роберта Голоба з 1 червня 2022 року.

Таня Файон

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Від самого початку війни Росії проти України ми були єдині в нашій відповіді, і ця єдність зберігається й сьогодні. Ми на боці українців – чи то в питаннях військової, гуманітарної допомоги, відбудови, підтримки Формули миру Зеленського чи інших мирних ініціатив, чи то в переговорах про вступ до ЄС. Європейський Союз продемонстрував єдність і солідарність з українцями.

Думаю, було б дуже незвично – сидіти в Раді Безпеки, намагатися досягти якихось політичних рішень і не мати відкритих каналів для пошуку таких рішень. Рада Безпеки й Генеральна Асамблея ООН є відкритими каналами для переговорів, і це важливо для нас як для країни, яка хоче знайти політичні й невійськові рішення конфліктів.

Зараз ми вступили в третій рік кровопролитної війни, бачимо її посилення, багато жертв серед цивільного населення, а також те, як вона руйнує всю інфраструктуру… Критично важливу інфраструктуру. Словенія підтримує Україну, тому що українці борються за територіальний суверенітет і цілісність своєї країни. Ніхто не може силою відібрати у вас землю чи змінити ваші міжнародно визнані кордони.

Ми не маємо часу на втому, і ми й далі підтримуватимемо Україну й працюватимемо заради миру.

Ми також хочемо, щоб Росія поважала міжнародне право і Статут ООН. Два роки тому ми були шоковані тим, що сусідня країна може напасти на Україну, вдатися до такої жорстокої агресії. Тож ми повинні докласти всіх зусиль, щоб знайти політичне рішення стосовно війни.

Словенія у своїй історії, як відомо, не так давно, 30 років тому, зазнала кривавих воєн, які охопили Західні Балкани з розпадом колишньої Югославії. Тому ми дуже чутливі до війни по сусідству й хочемо бачити мир. Ми також підтримуємо людей, які цього потребують, намагаємося допомагати з відбудовою в різних містах України і працювати з дітьми, надаючи психосоціальну підтримку для реабілітації жертв війни.

Сьогодні нам потрібно досягти справжнього примирення й будувати майбутнє для молодого покоління, а також провести належні реформи, які покращать життя громадян. Ми є сильними лідерами в процесі розширення ЄС, який приведе Західні Балкани до Європи. Я хотіла б бачити розширену й об’єднану Європу в 2030 році, яка включатиме західнобалканські країни, які вже двадцять років ведуть переговори про те, щоб стати частиною європейської сім’ї, разом зі своїми східними сусідами, після кровопролитних воєн.

Так, ми виносимо багато тем на розгляд Ради Безпеки, але в основному ми відновлюємо довіру й можемо, думаю, досить ефективно й послідовно зближувати різні позиції. Наша головна мета – це якраз те, чим займається Рада Безпеки й ООН, а саме – забезпечення миру й стабільності в усьому світі.

У Раді Безпеки Словенія традиційно захищає міжнародне право й фундаментальні права. Ми намагаємося будувати мости – мости довіри – і заповнювати всілякі прогалини... Наша країна не має жодного тягаря минулого. Ми хочемо чути й розуміти, і ми можемо проводити послідовну політику щодо різних збройних конфліктів у світі. Для нас важливим є запобігання конфліктам, захист цивільного населення, дітей та жінок, зокрема концепція «Жінки, мир та безпека».

У цьому процесі реформ Україна отримала дуже сильний політичний сигнал від Європейського Союзу. Ви поділяєте наші цінності. Тепер настав час упроваджувати необхідні реформи. Так було з усіма країнами Західних Балкан, і те саме відбувається сьогодні з Україною, Грузією та Молдовою. Словенія, до речі, має власний досвід і знає, як пройти через реформи і процес вступу. Сподіваюся, Україна з цим впорається, і серед європейських країн також буде політична готовність рухатися вперед.

Я також вважаю, що ми потребуємо ширшої міжнародної підтримки, особливо з боку Глобального Півдня. Зрештою, якщо ви хочете мати конкретну формулу, яка справді може принести мир, вам потрібно мати учасників по обидва боки столу. А це не той випадок. Уся справа – в бажанні Путіна закінчити цю війну. І ми повинні зробити все можливе, аби вона закінчилася. Саме тому ми підтримуємо будь-яку мирну формулу чи будь-які зусилля, котрі ведуть до миру на основі принципів міжнародного права й Статуту ООН.

Я поділяю занепокоєння країн, що російська агресія проти України може перекинутися на сусідні країни. Саме тому ми робимо все можливе для забезпечення миру. Повторю, що Словенія як член Ради Безпеки в ідеалі хотіла б бачити ухвалення резолюції, яка б поклала край війні й принесла мир українцям.