Тев'є-молочник
«Тев'є-молочник» чи «Тев'є-молочар» (івр. טוביה החולב; їд. טביה דער מילכיקער / Тев'є дер мілхікер) — збірка оповідань Шолом-Алейхема мовою їдиш.
Цитати ред.
|
Інший варіант: Ґвалт, праведний Божечку, Ти ж як-не-як Бог многомилостивий та правдивий, Бог великий і добрий, милосердний і сраведливий! Як так виходить, що одному Ти даєш усе, а іншому — пшик? Одному тістечка з марципаном, а іншому — дулю з маком?[4] |
|||
געוואַלט, גאָטעניו, האַרציקער, געטרייער, דו בּיסט דאָך עפּעס אַ גרויסער גאָט און אַ גוטער גאָט, מיט חסד או מיט יושר, ווי קומט דאָס דו זאָלסט אַוועקגעבּן אייעם גאָר, דעם אַנדערן גאָר נישט? איינעם פּוטערבּולקעס, דעם אַנדערן מכּות-בּכוֹרוֹת? | ||||
| — Тев'є |
Як серце переповнене, — каже, — то й з очей тече[5] — Цими словами Ґолда, дружина Тев'є, пояснює свої сльози («Великий виграш» чи «Великий виторг») | ||||
|
Інший варіант: Коли серце переповнене, — каже, — то з очей лляє[6] |
|||
| — Ґолда |
Як-то кажуть: з грошима приходить і розум! А хто, можливо, багатий, той уже, напевне, й розумний… Завжди воно так![7] — Тев'є каже це Ґолді, коли вони обговорюють куди ж вкласти гроші («Великий виграш» чи «Великий виторг») | ||||
|
Інший варіант: Як то кажуть, розум із грішми приходить, і як хто буцімто багатий, то напевне мудрий… Так завжди є![8] |
|||
| — Тев'є |
Господь Бог утворив людину з земного пороху, ми всі не більше, ніж люди, всім хочеться подивитись на світ, вхопити трохи повітря, побачити щось незвичне, що виставляють у єгупецьких вікнах, наче кажучи: очима — на, дивись, гляди, скільки хочеш, а руками чіпати — зась!..[9] — Шолом-Алейхем називає Київ — Єгупець (з їдишу), тобто Єгипет, «земля вигнання»[10](«Мара»[11] чи «Торішній сніг»[12], 1899) | ||||
|
Інший варіант: «Адам вийшов із праху», — я ж людина, не більше. Кортить подивитися на світ, повітрям подихати, побачити дивовижі, що Єгупець виставляє у вітринах: як то кажуть, очима — на, гляди, дивися, скільки хочеш, а от руками — зась…[13] |
|||
| — Тев'є |
Якось-то воно буде, сказано-бо в Писанні: «Усе марнота». Гроші, — кажу, — круглі, сьогодні вони тут, завтра там. Аби живі були. Головне, — кажу, — це надія. Єврей мусить сподіватися. А що поки сподівався, то почорнів від роботи — то для того ми й євреї на цім світі[14] — Тев'є так говорить своєму родичеві — Менахем-Мендлу («Мара» чи «Торішній сніг») | ||||
|
Інший варіант: Все точно стане краще, бо ж написано: марнота марнот. Гроші, — кажу, — круглі: сьогодні так, а завтра сяк, аби життя тривало. Головне, — кажу, — це надія. Єврей мусить сподіватися. То й що з того, що поневіряється? Ми ж як-не-як євреї![15] |
|||
| — Тев'є |
Гроші, брате, треба, — кажу, — заробляти гаруванням, працювати по-чорному, до знемоги![16] — Тев'є так коментує крах свої мрій легко розбагатіти («Мара» чи «Торішній сніг») | ||||
|
Інший варіант: Гроші, брате, слід, — кажу, — нагарувати, треба працювати в поті чола й жили рвати![17] |
|||
| — Тев'є |
Вийшло, як я й казав вам на сампочатку: «Дітей я виховав і виростив» — гаруй заради дітей, бийся головою об стінку, «а вони збунтувались проти мене» — а вони кажуть, що їм видніше. Ні, ви кажіть, що хочете, а нинішні діти надто вже розумні[18] — Тев'є робить висновок і ділиться ним із Шолом-Алейхемом («Нинішні діти»[19] чи «Сучасні діти»[20], 1899) | ||||
|
Інший варіант: Виходить, як я казав вам на початку, «виховав і викохав» — гаруй заради дітей, бийся головою об стіну, а «вони зняли бунт проти мене», кажуть, що краще тямлять, що і як. Ні, кажіть, що хочете, але сучасні діти занадто розумні![21] |
|||
| — Тев'є |
Я, як ви знаєте, дуже сильно вірю в Того, Хто вічний, і на Нього нарікань не маю. Як Він вчинить, так і добре. Бо навіть якби в вас були якісь нарікання — чим би це вам допомогло?[22] — Тев'є розказує Шолом-Алейхему філософію свого життя («Годл», 1904) | ||||
|
Інший варіант: Я, як ви знаєте, оптиміст і вірю, що на все воля Божа, і на Того, Хто вічно Сущий, ніколи не нарікав; як Він керує — те й на благо. Бо ану спробуйте по-іншому, поремствуйте — чи вам це якось поможе?[23] |
|||
| — Тев'є |
|
Інший варіант: «(…)Ти світ не переробиш!» Всевишній дав нам «гризоти плекання дітей», що значить: від дітей є прикрощі, і їх треба прийняти з любов'ю[25] |
|||
| — Тев'є |
|
Інший варіант: Чоловік дурний! Людині тямущій не вільно занепадати духом, і варто розуміти, що як є — так тому і бути, бо якби мало бути по-іншому, то не було би так, як зараз![29] |
|||
| — Тев'є |
Чому люди мають бути такими лихими, коли могли б бути добрими? Чому люди погіршують одне одному життя, коли мають змогу жити солодко і щасливо? Невже Бог створив людей для того, аби вони не могли жити на цім світі?.. Що це Йому дало?..[30] — Тев'є роздумує про природу людську, дорогою із Бойберика (Боярки) додому («Шпринца» чи «Шпрінце») | ||||
|
Інший варіант: (…) чому люди мають бути такими недобрими, як вони можуть бути добрі? Чому мають псувати житті і комусь, і собі, як вони спроможні жити солодко й щасливо? Чи можливо, щоби Бог створив людину, аби вона нудила світом? Яка йому з того користь?([31] |
|||
| — Тев'є |
Коли бачиш перед собою смерть, мимоволі починаєш сумніватися й розмірковувати, що ми і наше життя, і що насправді цей світ зі сферами, які обертаються круг себе, поїздами, що мчать, немов скажені, з усім тарарамом довкола, і навіть Бродський із його мільйонами — усе марнота! Усе це ніщо ні з чим![32] — Тев'є коментує смерть Ґолди («Тев'є їде до Ерец-Ісроел»[33] чи «Тев'є їде на Святу Землю»[34], 1909) | ||||
|
Інший варіант: Коли бачиш перед собою смерть, мусиш стати безбожником і починаєш розмірковувати, що ми таке й що наше життя — що то таке отой світ і світила, які ходять по колу, і потяги, що мчать скажено кругом, роблячи рейвах, та й навіть Бродський із його мільйонами — марнота все, ніщо і прах![35] |
|||
| — Тев'є |
Горе, поділене з кимось, — половина горя[36] — Тев'є коментує своє полегшення від того, що не його одного виселяють («Вийди!», 1914) | ||||
|
Інший варіант: Як там кажуть: горе багатьох — половина розради[37] |
|||
| — Тев'є |
Примітки ред.
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 21—22
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 8
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 13
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 23
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 29
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 28
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 30
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 29
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 34
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 6
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 32
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 31
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 32
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 36
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 34
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 52
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 46
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 78
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 54
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 47
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 66
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 79
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 67
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 105
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 85
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 133
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 125
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 99
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 104
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 145
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 113
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 150
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 147
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 114
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 116
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 190
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 144
Джерела ред.
- Шолом-Алейхем; пер. з їдишу Олександри Уралової.. Тев'є-молочник = טביה דער מילכיקער. — К.: Знання, 2017. — 223 с. — ISBN 978-617-07-0473-3
- Шолом-Алейхем; пер. з їдишу Оксани Щерби.. Тев'є-молочар = טביה דער מילכיקער. — К.: Книголав, 2018. — 160 с. — ISBN 978-617-7563-16-6