Тепер я йду в дику далечінь

Тепер я йду у дику далечінь (У диких умовах) (англ. Into the Wild) — пригодницький фільм режисера Шона Пена, що базується на книзі «Into the Wild» авторства Джона Кракауера, яка, своєю чергою, базується на щоденнику та розповідях родичів та знайомих Крістофера Маккендлесса, про його подорожі на початку 1990-х років територією Північної Америки.

Цитати

• Щастя має сенс тільки тоді, коли є з ким його розділити.
• Перед любов'ю, грошима, вірою, славою і справедливістю — віддаю перевагу правді.
• Свобода і краса простих речей занадто прекрасні, щоб від них відмовлятися.
• Крихкість кришталю — це не вада, а вишуканість.
• Розвиток людського духу неможливий без нового досвіду.
• Він ризикував залишитися в повній самоті на своєму шляху, але знайшов компанію в обличчі героїв улюблених книг.
• Якщо хочеш щось в житті, простягни руку і візьми.
• Немає сенсу заперечувати, що свобода завжди підстьобує нас, в нашій свідомості вона асоціюється з втечею від власного минулого, від утисків, законів, обридлих зобов'язань — абсолютна свобода.
• Мене всі люди люблять, весь світ любить. Хотілося б, щоб вистачило мудрості любити їх у відповідь.
• Коли ти прощаєш, — ти любиш, а коли ти любиш, бог осяває тебе світлом!
• Що може бути більше, ніж бажання людського серця?
• Ми думаємо, що людським життям управляє якась причина і існує можливість того, що життя може бути знищене.
• Є люди, які вважають, що не заслуговують на любов. Вони тихо віддаляються в порожнечу, намагаючись обірвати все, що пов'язує їх з минулим.
• Ви помиляєтеся, якщо думаєте, що радість життя полягає лише у взаєминах. Дивіться скільки всього дав нам Господь — радість у всьому, в будь-якому новому досвіді. Людям просто потрібно поглянути на цей світ інакше.
• Море дарує ризики і удари і іноді дозволяє відчути себе сильним. Я не так багато знаю про море, але я точно знаю, що тут воно саме таке. А ще я знаю, як важливо відчувати себе сильним. Нехай навіть не бути, а тільки відчути. Перевірити себе хоча б раз. Хоча б раз опинитися в первісних умовах, зіткнутися зі сліпим, глухим каменем, не маючи в арсеналі нічого, крім власних рук і голови.
• Я ясно відчував присутність ворожих людині сил на цій землі забобонів, первісних ритуалів. Її повинні населяти люди, пов'язані кровною спорідненістю зі скелями і дикими тваринами.
• Я його розуміла, він чотири роки провчився в коледжі, виконуючи те, що йому здавалося абсурдним і виснажливим зобов'язанням. І тепер він був вільний від світу абстракцій, помилкової стабільності, батьків і матеріальних благ.
• Коли йому було чотири роки, одного разу він пішов з дому о третій годині ночі і пройшов шість кварталів. Його знайшли на кухні у сусідів, стоячим на стільці, він шукав в ящиках цукерки. Не знаю, які ящики він відкриває зараз, але він теж явно щось шукає.
• — Олександр теж міг їздити на машині, але він вирішив спалити всі свої гроші. Навіщо ти це зробив? — Мені не потрібні гроші. Вони роблять тебе обережним.  — Олександре, але обережність ще нікому не заважала. Книга у тебе, звичайно, класна, але не можна ж тільки цілком залежати від листя і ягід.  — Не впевнений, що хочу залежати ще від чогось.

Джерела

• «Тепер я йду у дику далечінь» на imdb.com