Томас Юнг

англійський фізик, лікар і астроном

То́мас Юнг (англ. Thomas Young, народився 13 червня 1773 року — помер 10 травня 1829 року) — англійський учений широкого профілю: фізик (один із засновників хвильової теорії світла), механік, лікар (першим описав явище астигматизму) та ботанік, астроном і філолог.

Томас Юнг
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати про себе

ред.
  •  

Я вирішив обмежити свої дослідження та своє перо лише медичними предметами. За таланти, якими Бог не наділив мене, я не відповідальний, але ті, якими я володію, я досі взрощував і використовував настільки старанно, наскільки це дозволяли мої можливості; і я продовжуватиму застосовувати їх із наполегливістю та спокоєм у цій професії, яка завжди була кінцевою метою всієї моєї праці.[1]

Цитати про життя

ред.
  •  

Кожен може зробити те, що можуть зробити інші. [1]

Цитати про науку

ред.
  •  

Можна очікувати, що лекції... залишатимуться прийнятно відповідними стану науки протягом набагато довшого періоду; оскільки в дослідженнях, які так тісно пов'язані з математичними принципами, суттєві вдосконалення завжди складатимуть дуже невелику частку від кількості інновацій. [1]

  •  

Історичну частину праці навряд чи можна назвати новою, але деякі обставини, пов’язані між собою, залишилися поза увагою колишніх авторів історії наук.[1]

  •  

До гідравлічної та оптичної частини можна віднести проточну лампу; спрощення правил знаходження швидкості течії води; зауваження щодо прикладення сили до гідравлічних машин; режим випуску повітря з водопровідних труб; аналіз людського голосу; і деякі пристрої для сонячних мікроскопів та для інших оптичних приладів подібної природи.[1]

Цитати про медицину

ред.
  •  

Я… почав збирати матеріали для роботи… стосовно кожного розділу медичних знань: …вона буде порівняно стислішою, ніж ці лекції, пропорційно тому, що було сказано й написано стосовно фізики, але, я сподіваюся, набагато повнішою, що стосується всього того, що відомо з упевненістю та може бути застосоване з користю.[1]

  •  

Ми повинні вважати кров в артеріях підданою до певного тиску, за допомогою якого її примушують вени, де напруга значно менша; і цей тиск, що виникає від скорочень серця, і продовжується напругою артерій майже повністю зайняті подоланням тертя судин.[2]

  •  

Механічні рухи, які відбуваються в організмі тварини, регулюється тими ж загальними законами, що й рух неживих тіл.[2]

Джерела

ред.

Примітки

ред.