Олесь Ульяненко

	Олесь Ульяненко
	Олесь Ульяненко (2009)
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

Оле́сь Станісла́вович Улья́ненко (справжнє ім'я — Олександр Станіславович Ульянов; 14 серпня 1962, Хорол — 17 серпня 2010, Київ) — український письменник, наймолодший лауреат малої Шевченківської премії (1997).

З творів

Жінка його мрії

(…) бути готовим і не боятися. Дві банальні істини^[1]

Іноді в голові у нього проходили неймовірні думки, такі дивні і страшні, наче у старшокласника за кольоровим порножурналом на великій перерві^[2]

Ніхто, голубе, не вірить у спасіння, але вірить у Бога. От і все. Це і є гріх. Не бути тим, ким є насправді^[3]

П'ята година, але світло. Скоро під'їзди відкриються і звідти посипляться люди. Скоро світатиме, рівнодення закінчилося. День бере ніч. Все добре^[4]

Сєдой

І одного дня вона вирішить, що надто багато емоцій. Людина — коваль свого щастя. Чому б і ні: значить вона повинна грати у споглядання. Чому повинна? Буде лицедійствувати^[5] — Сєдой

Людина завжди шукає опертя коли помиляється. Музика. Сильніше музику^[6] — Сєдой

Ми тільки крихітні нічники на безмежних полях чиєїсь пам'яті^[7] — Сєдой

Там, де Південь

Вона впевнена, а тому тому весь світ у неї між ногами^[8]

Все, що довго тягнеться, швидко закінчується^[9]

(…) довіряти в цьому світі можна лише власному калу. І то, — з великою предосторогою^[10]

Я певен, що кохання проходить зі смертю^[11]

З інтерв'ю

Коли кажеш правду — це вже епатаж^[12] — відповідь на запитання чи часто вдається до епатажу

Письменник повинен все уміти. Людина, що пише, — згорає, але то благословенний вогонь. Головне — остерігатися зламу, щоб кожен день був молитвою серця^[13] — щодо створення «Мухи»

Порнографія у нас це — демонстрація статевого акту, де є його початок і закінчення. До мого ж роману це жодного стосунку не має. Це — просто смішно. Хоча що можна чекати від країни, де і дотепер святкують 8 березня та 23 лютого?^[14] — на висновок Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі щодо роману «Жінка його мрії»

Див. також

Сталінка

Література

Олесь Ульяненко.. Без цензури: інтерв'ю. — К.: Махаон-Україна, 2011. — 376 с. — ISBN 978-617-526-408-9
Олесь Ульяненко.. Жінка його мрії. — Харків: Треант, 2010. — 224 с. — ISBN 978-966-2266-08-5
Олесь Ульяненко.. Там, де Південь. — Харків: Треант, 2010. — 160 с. — ISBN 978-966-2266-03-0

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[Жінка_його_мрії—2010——14-1] Жінка його мрії, 2010, с. 14

[Жінка_його_мрії—2010——19-2] Жінка його мрії, 2010, с. 19

[Жінка_його_мрії—2010——79-3] Жінка його мрії, 2010, с. 79

[Жінка_його_мрії—2010——75-4] Жінка його мрії, 2010, с. 75

[Там,_де_Південь—2010——123-5] Там, де Південь, 2010, с. 123

[Там,_де_Південь—2010——149-6] Там, де Південь, 2010, с. 149

[Там,_де_Південь—2010——105-7] Там, де Південь, 2010, с. 105

[Там,_де_Південь—2010——58-8] Там, де Південь, 2010, с. 58

[Там,_де_Південь—2010——42-9] Там, де Південь, 2010, с. 42

[Там,_де_Південь—2010——37-10] Там, де Південь, 2010, с. 37

[Там,_де_Південь—2010——45-11] Там, де Південь, 2010, с. 45

[Без_цензури—2011——44-12] Без цензури, 2011, с. 44

[Без_цензури—2011——19-13] Без цензури, 2011, с. 19

[Без_цензури—2011——291-14] Без цензури, 2011, с. 291

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

Олесь Ульяненко

Олесь Ульяненко (2009)
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі