Фарбований шакал

Фарбований шакал — індійська народна казка.

Цитати

Він був не схожий сам на себе, бо ж синя фарба надала йому зовсім іншої масті. Кажуть так: Вапно і дурень, жінка й рак, як вчепляться — не відірвать, — Акула рибу проковтне — гай-гай, не випустить її.

«Хтозна, яку штуку втне цей заброда. Краще нам забігти від нього безвісти».

От я сюди й прибув, звірі, щоб прихистити вас під покровом парасольки моєї влади. Звуть мене Какудрума, а народився я в Тримир'ї».

У царстві було так заведено: леви та інші звірі, промишляючи полюванням, усю здобич приносили йому, а він з висоти своєї царської влади розподіляв її поміж підлеглими.

Одного разу, прибувши на зібрання ради, Какудрума почув, що десь удалині страшенно завиває зграя шакалів.

Оговтавшись, загомоніли: «Ну й обдурив же нас пройдисвіт. Це ж усього-на-всього нікчемний шакал, якого слід розшматувати!».

Джерела

• Євгенія Волощук «Зарубіжна література» Підручник для 5 класу Київ, «Генеза» 2018 стор. 28
• Фарбований шакал