Фелікс Бауманн (Félix Baumann) (1972, Цюрих) — швейцарський дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол Швейцарії в Україні з 2023 та у Молдові з резиденцією у Києві.

Фелікс Бауманн
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

В ЄС тривають обговорення, особливо того, чи треба інвестувати активи російського Центрального банку й використовувати отримані кошти для відновлення в Україні. Це складна дискусія, і ми уважно стежимо за цими обговореннями. Після цього, залежно від результату, швейцарський уряд вирішуватиме, що робити, якщо взагалі від нього вимагатимуть якихось дій[1].

  •  

Думаю, відновлення має бути продумане саме тепер. Надзвичайно важливо, щоби процес реформ тривав, що одночасно приведе до покращення інфраструктури та послуг. Що стосується вступу в ЄС, не будучи членом ЄС, Швейцарія не може це коментувати, але очевидно, що це буде великим каталізатором для продовження шляху реформ. Стабільний і безпечний європейський континент для Швейцарії дуже важливий[1]. — Про відновлення України та євроінтеграцію

  •  

Завжди важливо, на мій погляд, для посла в Києві виходити за межі столиці, відвідувати різні регіони України. Я був у Харкові, в Запоріжжі, в Херсонській області, у Вінниці, нещодавно був у Чернівцях, а тепер у Львові. І, можливо, те, що робить ситуацію унікальною в Україні, – це потреби, зовсім різні в різних областях.
Ми одна з кількох країн, яка має власну гуманітарну допомогу. Це означає, що ми безпосередньо реалізуємо свої власні проєкти зі своїми командами, що дозволяє нам діяти швидко й надавати допомогу, яка дійсно потрібна громадам прифронтових територій[1].

  •  

Коли мовиться про Україну, а тепер я говорю тільки за Швейцарію, я все ще бачу дуже високу солідарність населення. Ми бачимо, що в Швейцарії все ще перебуває до 60 000 українців, ЗМІ все ще широко висвітлюють питання війни в Україні. І на рівні уряду наша підтримка України залишається великою[1].

  •  

Ми живемо в дуже складному світі з багатьма викликами, і багато людей почуваються трохи втомленими від війн, кліматичних проблем, фінансових питань, цифровізації, тиску на робочу силу, на робоче життя і так далі. Здається, знову виникає попит на більше цінування місцевих традицій, ідентичності та культури. Так, їжа безперечно є дуже потужним стимулом, а Україна є однією з країн, схожих у цьому на Швейцарію: дуже любить і пишається своєю культурою, традиціями, великим розмаїттям місцевих звичаїв. Для мене завжди велике задоволення відкривати різні традиції, зокрема кулінарні, від одного міста до другого[1].

  •  

Ми маємо намір бути надійним партнером для України, надаючи допомогу в тих галузях, де дійсно можемо додати вартість, а також у тих, що відповідають потребам України. І це важливо[1].

  •  

Мобільність майбутнього полягає у тому, щоб поєднувати різні види транспорту, мати ефективну та швидку залізничну систему між великими центрами, а також ефективний громадський транспорт на рівні регіональному та місцевому. Це також передбачає розвиток велосипедних та пішохідних зон у міському просторі, і все це має бути єдиною стратегією розвитку мобільності[1].

  •  

Отже, для Швейцарії було досить природно підтримувати зусилля щодо децентралізації в Україні. І, як визнають більшість експертів, ця децентралізація була ключовою для того, щоби громади були стійкими в протистоянні наслідкам повномасштабної збройної агресії. Тож ми продовжуватимемо цю підтримку децентралізації. У той же час організації на рівні громад, громадські організації, громадянське суспільство відіграють дуже важливу роль[1].

  •  

Повертаючись до відновлення, однією з передумов у багатьох районах України, особливо тих, що близькі до лінії фронту, є, звісно, розмінування. Наприклад, розмінування сільськогосподарських земель, забезпечення доступу до шкіл, лікарень громадян і дітей. Гуманітарне розмінування є одним із ключових пріоритетів. У нас є пакет для України на 100 мільйонів євро на чотири роки, куди входять роботи з розмінування Харківщини. Цього року плануємо розширити діапазон до Херсонщини. Він також передбачає постачання необхідного обладнання, машин та розвиток потенціалу. Це здійснюється через швейцарську фундацію[1].

  •  

Так, це правда, що в нас є багатий досвід від планування до постачальників у всіх сферах: від технічного рівня у інфраструктурі, рівня сигналізації, апаратного та програмного забезпечення. Наприклад, ми маємо проєкт, у межах якого підтримували українські залізниці з таким кріпленням рейок, що дозволяє ремонтувати колії. Торік ми реалізували такий проєкт для майже 400 колій, цього року буде друга його фаза. Це щось, що ми робимо, наприклад, у Вінниці, де була підтримка міста, міських планувальників[1].

  •  

Те, що ми бачимо, це те, що ми живемо в надзвичайно складному світі: війна в Україні, яка триває принаймні в своїй повномасштабності вже більш ніж два роки; війна на Близькому Сході; наплив у багато країн Європи великої кількості мігрантів; зміни клімату; складна економічна ситуація в багатьох районах… На мою думку, це все разом є викликом[1].

  •  

Те, що ми зараз маємо, це період невизначеності. Дуже важко передбачити, де ми будемо через місяць-два. Але нам важливо передати це повідомлення Україні, що ми підтримуємо її. Ми хочемо, як я вже казав, залишатися надійним партнером для України в довгостроковій перспективі. Це означає також багаторічні фінансові зобов'язання, тобто те, що ми вирішуємо, виконуємо з огляду на дуже різні потреби: де, в яких областях ви повинні забезпечити гуманітарну допомогу, щоб задовольнити базові потреби через війну, а де переходити до проєктів співпраці або ж починати думати про відновлення[1].

  •  

Швейцарія має тривалу традицію громадського транспорту. Ми, ймовірно, є одною з країн, яка найбільше пишається своїми залізницями. Думаю, швейцарці люблять свої залізниці. Це, ймовірно, одна з популяцій у Європі, яка за рік долає найбільшу кількість кілометрів громадським транспортом[1].

  •  

Швейцарія не перестає контролювати, відстежувати інші рішення, які ухвалюють або які обговорюють на міжнародних форумах щодо санкціонованих російських активів. Це стосується, наприклад, конкретних обговорень у межах G7, а також обговорень в ЄС щодо іммобілізованих активів росії[1].

  •  

Щодо галузі охорони здоров'я [...] це важлива сфера, в якій ми працюємо багато років. Насправді це почалося набагато раніше, ніж повномасштабна збройна агресія. Наприклад, одним із проєктів є проєкт реабілітації поранених військових і громадян, який був перенаправлений у останні роки за швейцарським фінансуванням. Він передбачає надання швидкого доступу до високоякісних послуг, зокрема реабілітаційних, пораненим громадянам і ветеранам, які постраждали внаслідок збройного конфлікту. Ще одним ключовим напрямом допомоги є психічне здоров'я[1].

  •  

Як ви, мабуть, знаєте, у Швейцарії є регіони або кантони, як ми їх називаємо, і наші муніципалітети мають сильну ідентичність та насправді велику автономію. В Швейцарії ця автономія, по суті, не передається від федеральної держави до громад, а навпаки: федеральна держава робить те, що громади делегували на федеральний рівень. Так у швейцарській історії протягом століть і десятиліть завжди мовилося про захист меншин, але водночас про те, щоб забезпечити залучення меншин у політичний процес. Це стосувалося релігій, це, звісно, стосується й національних мов[1].

Примітки

ред.