Футбол — найпопулярніший вид спорту у Німеччині. Збірна Німеччини — чотириразовий чемпіон світу (1954, 1974, 1990, 2014) і триразовий чемпіон Європи (1972, 1980, 1996).
У той час футбольні звичаї були м-м-м… вільніші, ніж зараз. Бувало, всю ніч пили, курили, а потім відправлялися на гру, скажімо, в Менхенґладбах. Далеко, так… Їздили зазвичай у третьому класі, там тверді дерев'яні лавки. У дорозі, траплялося, додавали (…) На полі ледь пересували ноги, кожен хотів якнайшвидше позбутися м'яча й відпочити. Я тоді в Гладбаху взяв два пенальті й, пам'ятаю, дуже не хотів вставати зі землі, мріяв поспати… Ах, так, ми тоді перемогли 6:0.[1]
Перемога 1954 року у Швейцарії мала для Німеччини колосальне значення. Адже після війни минуло лише дев'ять років, економіка ФРН була в поганому стані, багато німці були в депресії. І ось футболісти стають чемпіонами планети! Нарешті у світі почали говорити про Німеччину щось хороше![2]
— Карл-Гайнц Гайманн, спортивний журналіст
Навіть якщо на моєму надгробку писатиме просто «Гамбурґ 74», всі і так зрозуміють, хто там похований.[3]
— Юрґен Шпарвассер, нападник збірної НДР, який забив переможний гол у матчі проти ФРН в Гамбурзі 1974 року
Ми вперше грали проти команди, що мала настільки старанно обдуману систему, яку потім втілила на практиці. І ми не мали такої людини як Ґерд Мюллер.[4]
↑Талиновский Б. Намного больше чем футбол. Германские дерби [Текст] / Талиновский Б. ; под ред. А. Франкова. — Киев: Изд. Дом Укр. Медиа Холдинг, 2011. — С. 45.
↑Харитонов Д. В. Футбольные войны. — Харьков: Фолио, 2007. — С. 43