Кристин Нестлінґер

Кристіне Не́стлінґер (1936—2018) — австрійська дитяча письменниця. Авторка більш ніж сотні книг для дітей та підлітків, лауреат багатьох премій. Книжки Нестлінґер перекладені 38 мовами, у тому числі й українською.

Кристин Нестлінґер

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати з книг

Усі мої кишенькові гроші йдуть на книги, але навіть якби у мене було б втричі більше грошей, це нічого б не дало. Стільки кишенькових грошей, щоби вистачило на всі потрібні мені книги, просто не буває!

Того, хто носить рожеві окуляри, не переконують ані аргументи, ані наочні докази. Якщо власник рожевих окулярів не хоче чогось знати, він просто ігнорує!

Раніше, коли я була дитиною, я вірила, що дорослі розуміються на житті. Напевно, в дитинстві в це треба вірити, щоб почуватися більш-менш упевнено. Але насправді дорослі часто не знають, що робити, і в голові у них цілковитий сумбур.

По-моєму, для довготривалого кохання потрібно бути по-справжньому гарною людиною, і якщо ти саме така людина, то зможеш любити будь-кого, з усіма його причудами. Але для цього потрібно чимало доброти, терпимості та розуміння, а у моїх тата та мами ці якості в дефіциті.

І не така вже вона красуня, щоб при одному погляді на неї забути про її недоліки.

Я, само собою, взагалі вважаю, що немовлятам краще давати тільки тимчасове ім'я, щоб пізніше людина могла сама вибрати собі остаточне. Але це, звичайно, нереально, тому що дітям та в інших випадках нічого не дозволяється вибирати, вони приходять у цей світ — там чи там — і мають бути задоволені всім, що отримали: татом-мамою, місцем проживання та сімейним доходом, а також братами та сестрами та світоглядом батьків.

Соромно красти цигарки. Соромно курити вкрадені сигарети. Але ще ганебніше мати цигарки, коли інші їх не мають!

На той час, коли мама ввечері повернулася з в'язального магазину, ми вчотирьох встигли знищити весь торт. І мама цьому дуже зраділа. Судячи з її вигляду, вона подумала: «Ну, коли мої діти з'їли цілий торт після того, як батько повідомив про розлучення, значить, вони не дуже засмучені». Але це не правда. Я принаймні дуже засмучена. І ніколи б не подумала, що зможу в такій ситуації змолотити три шматки шоколадного торта! Пояснити собі, як мені це вдалося, я теж не можу. Єдине, що спадає на думку з цього приводу, — це вислів нашої бабусі, який процитував Ані, коли ми сумно поїдали торт: «Хто сліз на хліб свій не роняв, той у житті хрін що розумів!»

Адже у дітей немає лобі, яке стоїть за ними, представляючи та проштовхуючи їхні інтереси. Це видно вже тому, що батьки, які не хочуть дитини, можуть віддати її на усиновлення. А якщо дитина не хоче мати тих батьків, які має, вона не може подати їх на усиновлення і пошукати собі інших!

Напевно, всім людям, які хочуть побратися, спочатку краще було б проходити обов'язковий тест «на довговічність кохання». І лише у разі позитивного результату їм дозволялося б заводити дітей.

Хворіти навмисне - дуже приємне заняття.

Мій батько завжди намагається справити враження робочої конячки, у якої в житті немає ніяких інших радощів, крім як гарувати понаднормово, відчувати стрес і дертися вгору кар'єрними сходами.

Якщо дитина щодня отримує обід, це ще не означає, що мати дбає про неї. І якщо у квартирі, де вона живе, шість чи сім кімнат, це ще не означає, що у неї є сім'я та справжній будинок. І якщо в її життя не вникають, це ще не можна назвати добрим ставленням!