Ферзевий гамбіт (мінісеріал)

«Ферзевий гамбіт» (англ. The Queen's Gambit) — драматичний мінісеріал американського режисера і сценариста Скотта Френка. В основу мінісеріалу ліг однойменний роман Волтера Тевіса (англ. Walter Tevis) 1983 року. Консультантами творців фільму стали колишній чемпіон світу з шахів Гаррі Каспаров та тренер з шахів Брюс Пандольфіні.

Цитати з фільму

Шахи – це не завжди змагання. Шахи можуть бути мистецтвом. 64 клітини, але це – цілий світ. — Бет Гармон, головна героїня

Цитати про фільм

	Вся суть персонажа в тому, що вона дуже жіночна й чарівна. На вулиці 50-ті й 60-ті — це гламурний період.
	— Денієл Паркер, художник стрічки

	Всього за 28 днів після прем'єри серіал «Ферзевий гамбіт» подивилися 62 млн. підписників. Це рекорд в історії сервісу - так швидко таку кількість переглядів не набирала ще жодна стрічка. — заява Netflix
	A record-setting 62 million households chose to watch The Queen’s Gambit in its first 28 days, making it Netflix's biggest scripted limited series to date.

	Я одночасно задоволений і приголомшений відгуком. Це просто далеко за межами того, що будь‑хто з нас міг уявити.... Ми дуже вдячні, що багато хто знайшов час, щоб подивитися наше шоу. — з коментаря у The Hollywood Reporter
	I am both delighted and dazed by the response. It's just all way beyond what any of us could have imagined... We are most grateful that so many took the time to watch our show.
	— Скотт Френк, режисер стрічки

Його ходи не завжди ідеальні, але завдяки магнетичному виконанню Ані Тейлор-Джой, неймовірно реалізованим деталям епохи й емоційно грамотному сценарію, Хід королеви — це абсолютна перемога. — укладачі рейтингу сайту Rotten Tomatoes

	Мені сподобався серіал. У ньому намагалися показати внутрішній світ шахіста, особливо в останніх серіях. І це дуже гарно вдалося, як Бет Гармон захищає себе від усього того, що їй непотрібно, від різних ідей, від релігійних організацій чи від ідей боротьби зі світовим комунізмом. Вона хоче зосередитися на шахах, робити свою роботу, на інтуїтивному рівні має свій унікальний світ, який несхожий на світ інших людей і повинна захищати цей світ від непотрібного впливу. Це мені дуже сподобалося.
	— Василь Іванчук, гросмейстер

	Образ цієї головної героїні гарний. Навіть хотілося б, щоб жінки-шахістки ставилися до шахів з такою повагою, як Бет Гармон.
	— Василь Іванчук, гросмейстер

	Сам факт появи цього серіалу мене дуже радує. Звичайно, і раніше були фільми про шахи – «Ігри чемпіонів» («Жертвуючи пішаком») один з останніх. Але у «Ферзевому гамбіті» блискуче показаний світ шахів, який в інших фільмах неабияк віддає «грушами на вербі».
	— Павло Ельянов, гросмейстер

	Звісно, що серіал не відображає нашого способу життя. Фільм залишається фільмом. Звичайно, що немає таблеточок, які випив і став чемпіонкою світу. Щоби досягнути успіху, високого результату, потрібно дуже багато працювати. Можливо, людям подобається, що таким легким способом у вигляді таблетки можна 8 років не грати у шахи, як у серіалі, а потім повернутися і знову бути на висоті. Такого в житті немає, тому розумію, чому серіал такий популярний.
	— Марія Музичук

	Серіал зробив величезний плюс для шахів, тому що їх популяризує. Навіть коли ми виграємо якийсь турнір, про це пишуть у пресі, то до наших батьків телефонують люди з проханням навчати їхній дітей грати у шахи. А тут такий популярний серіал, і одразу ж всі почали шукати, як навчитися грі у шахи.
	— Марія Музичук

	Одна з цілей, яку я перед собою поставив, практично її виконав – це наблизити текст партій і взагалі динаміку розвитку боротьби в кожній партії до описів Тевіс, що було не так просто. Тому що знайти професійні партії, які відповідали б аматорським описами Тевіс – це була цікава задача. Вона, на мою думку, була виконана, особливо в останній партії, коли вдалося майже повністю витримати цю лінію, яка була задана в книзі. Складна партія, відкладається вона в незрозумілій позиції. Вони пропонують дуже цікаву ідею, при аналізі якої Боргов пропонує нічию, вона відмовляється. Все це відповідало книзі і тому, що відбувалося на дошці.
	— Гаррі Каспаров, консультант фільму

	У серіалі розігрувалися реальні партії. Тобто, це не те, що ходили, як заманеться, а робили ходи з реальних партій. Саме тому акторам довелось проробити велику роботу – запам’ятовувати кожен хід, особливо важко, якщо ти не шахіст. І можна аплодувати акторському складу серіалу, який спеціально брав уроки гри у шахи, про що я читала. Вони дуже непогано передали поведінку шахістів. Оцей процес, коли ти думаєш. Те, що Гаррі Каспаров супроводжував у фільмі всі ці шахові епізоди, дуже знаково. Він вибрав не лише партію Іванчука, але й ті, які були цікаві, найбільш відповідали характерам персонажів.
	— Анна Музичук

	Багато людей, переглянувши серіал, дуже зацікавились грою, є запит на шахи. Навіть зацікавились ними ті, хто не вмів ніколи грати у шахи чи закинув цю справу. Не лише у світі, але й в Україні зріс інтерес. Хоча в нашій країні це розвинений вид спорту. Люди скучили за добрими історіями, емоційними, а серіал їм це дає. До того ж, мало в якому спорті жінки можуть конкурувати з чоловіками, як це є у шахах.
	— Анна Музичук