Головаха Євген Іванович

Євген Іванович Головаха (нар. 1950) — український психолог і соціолог; доктор філософських наук, професор.

Євген Головаха

Стаття у Вікіпедії

Цитати

Вікіпедія — це, на мою думку, «звалище». До речі, не довіряйте їй. Там можуть написати що завгодно. Читайте серйозну літературу, енциклопедії, а Вікіпедія — для тих, хто не дуже любить працювати. Тому я просто пишаюся тим, що мене там немає. — на питання, чому про нього немає статті у Вікіпедії (2010)

Люди щиро хочуть повернути все, як було в кордонах 1991 року, але здебільшого не власноруч. Адже це — мій брат, мій сват, мій син, мій чоловік… По-людськи це цілком зрозуміло. Тільки є ризик: настане такий час, коли взагалі не буде людей, які захочуть воювати. Потрібно розуміти, що це — не тільки наша проблема. У жодній країні немає пасіонарної більшості. Українці й так, на мою думку, виявилися неймовірно терплячими та мужніми. Згадайте, скільки європейських країн готові були здатися Гітлеру. А Путін — це Гітлер сьогодні. Якщо Україна оцінить ситуацію, що склалася, як екзистенціальний виклик, як загрозу для існування, то вона має право оголосити загальну мобілізацію. Влада може жорстко обмежити бюджет. Запровадити картки. І люди підуть в армію, інакше просто не виживуть. Це виклик для влади. Й вона має вирішувати ці проблеми принципово. Інакше ми програємо цю війну. — про російсько-українську війну, мобілізацію та небажання воювати (2024)

«Альтернативная философия. Словарь для неслужебного пользования А-Я»

	Бездарність — риса, з моральної точки зору цінніша, ніж талант, оскільки вона викликає добре почуття поблажливості, а він — чорну заздрість.
	Бездарность — качество, более ценное в нравственном отношении, чем талант, поскольку она вызывает доброе чувство снисходительности, а он — черную зависть.

	Берклі — філософ, який стверджував, що світ існує лише в наших органах чуття — і що чутливіші органи, то бридкіший світ.
	Беркли — философ, утверждавший, что мир существует только в наших органах чувств — и чем чувствительнее органы, тем отвратнее мир.

	Боягуз — відважна людина, яка не боїться уславитися, як боягуз.
	Трус — отважный человек, не боящийся прослыть трусом.

	Варварство — проміжний етап розвитку цивілізації — між первісною дикістю та сучасною.
	Варварство — промежуточный этап развития цивилизации — между первобытной дикостью и современной.

	Зовнішній світ — основне середовище самоствердження для тих, хто не має внутрішнього.
	Внешний мир — основная среда самоутверждения для тех, у кого нет внутреннего.

	Час — швидкоплинна форма вічності.
	Время — скоротечная форма вечности.

	Сенс життя — призначення людини, яке відрізняється від їжі, оскільки без сенсу прожити можливо, а без їжі — ні.
	Смысл жизни — назначение человека, которое состоит не в еде, поскольку без смысла прожить можно, а без еды — нельзя.

	Гендерний переворот — нова позиція жінки стосовно чоловіка в сучасному суспільстві, уявити яку в часи торжества чоловічого фемінізму не могли навіть автори «Камасутри».
	Гендерный переворот — новая позиция женщины относительно мужчины в современном обществе, вообразить которую во времена торжества мужского шовинизма не могли даже авторы «Камасутры».

	Геракліт — філософ-аристократ, який помер від відрази до народних мас.
	Гераклит — философ-аристократ, который умер от отвращения к народным массам.

	Глобалізація — перетворення міжнародного співтовариства в єдиний соціально-економічний організм — з рукою, протягнутою на Захід, і ногами, протягнутими на Схід.
	Глобализация — превращение международного сообщества в единый социально-экономический организм — с рукой, протянутой на Запад, и ногами, протянутыми на Восток.

	Громадянське суспільство — суспільство, створивши котре громадянин усвідомлює, що не він повинен служити державі, а держава — йому.
	Гражданское общество — общество, создав которое гражданин осознает, что не он должен служить государству, а государство — ему.

	Знання — єдине багатство, яке ніхто не може забрати в його власника.
	Знание — единственное богатство, которое никто не способен отнять у его обладателя.

	Катарсис — очищення душі під час сприйняття мистецтва як альтернатива її забруднення під час сприйняття реальності.
	Катарсис — очищение души при восприятии искусства как альтернатива ее загрязнению при восприятии реальности.

	Нелюдяність — одна з небагатьох рис, що відрізняють людину від тварин.
	Бесчеловечность — одно из немногих качеств, отличающих человека от животных.

	Комунікація — акт передачі інформації, який набирає особливо непристойних форм, коли стає масовим.
	Коммуникация — акт передачи информации, приобретающий особо неприличные формы, когда становится массовым.

	Культурний прогрес — помилкове розуміння розвитку цивілізації: сам по собі прогрес, звісно, є, але якийсь дуже вже некультурний.
	Культурный прогресс — ошибочное понимание развития цивилизации: сам по себе прогресс, конечно, есть, но какой-то уж очень некультурный.

	Лексикон — запас слів, якого ніколи не вистачає, щоб висловити думку, і завжди надміру, щоб сказати дурницю.
	Лексикон — запас слов, которого никогда не хватает, чтобы высказать мысль, и всегда в избытке, чтобы сказать глупость.

	Міф — основа наук: у давньому світі — природничих, у середньовічному — гуманітарних, у сучасному — громадсько-політичних.
	Миф — основа наук: в древнем мире — естественных, в средневековом — гуманитарных, в современном — общественно-политических.

	Порядок — найбезсенсовніше породження хаосу.
	Порядок — наиболее бессмысленное порождение хаоса.

	Революція — найкращий період історії для безмозких, оскільки тільки вони не ризикують отримати по мізках.
	Революция — лучший период истории для безмозглых, поскольку только они не рискуют получить по мозгам.

	Самопізнання — для одних — довгий шлях до істини, для інших — найкоротший шлях до неуцтва.
	Самопознание — для одних — долгий путь к истине, для других — кратчайший путь к невежеству.

	Свобода — необхідність, яка, на жаль, надто довго буває неусвідомленою.
	Свобода — необходимость, которая, к сожалению, слишком долго бывает неосознанной.

	Утилітаризм — філософія розумного егоїзму, яка стверджує, що люди воліють жити за законами суспільства, а не за законами джунглів, бо всі закони суспільства можна порушити, а закони джунглів — ні.
	Утилитаризм — философия разумного эгоизма, утверждающая, что люди предпочли жить по законам общества, а не по закону джунглей, потому что законы общества можно нарушить, а закон джунглей — нельзя.

	Добро — те, що не можна чинити так само безкарно, як зло — інакше добро би вже давно перемогло.
	Добро — то, что нельзя творить так же безнаказанно, как зло — иначе добро давно бы уже восторжествовало.

	Заповіді — підступні правила, які забороняють людям робити саме те, що в них найкраще виходить.
	Заповеди — коварные правила, запрещающие людям делать именно то, что у них лучше всего получается.

	Лінощі — вада, з якою якось лінь боротися.
	Лень — порок, с которым как-то лень бороться.

	Ностальгія — любов до Батьківщини, яка знайшла собі гарну роботу закордоном.
	Ностальгия — любовь к родине, нашедшая себе хорошую работу за рубежом.

	Макіавелізм — учення про несумісність політики та моралі, яке не приймають політики, оскільки з політикою вони знайомі, а з мораллю — ні.
	Макиавелизм — учение о несовместимости политики и морали, которое не принимают политики, поскольку с политикой они знакомы, а с моралью — нет.

	Наркоманія — засіб для перетворення усіх розв'язних життєвих проблем в одну нерозв'язну.
	Наркомания — средство превращения всех разрешимых жизненных проблем в одну неразрешимую.

	Товариство загальної справедливості — спільнота, де кожен отримує за заслузі — наприклад, пекло.
	Общество всеобщей справедливости — сообщество, где каждый получает по заслугам — например, ад.

	«Око за око» — давній етичний принцип, який досі залишається головним джерелом моральної сліпоти.
	«Око за око» — древний этический принцип, до сих пор остающийся главным источником нравственной слепоты.

	Порядність — підлість відносно своїх інтересів.
	Порядочность — подлость по отношению к своим интересам.

	Правда — істина, яку так хочеться висловити, як не хочеться вислухати.
	Правда — истина, которую так хочется высказать, как не хочется выслушать.

	Рівність — принцип побудови суспільства, в якому нема гноблених і гнобителів, є тільки самогноблені та самогнобителі.
	Равенство — принцип построения общества, в котором нет угнетенных и угнетателей, есть только самоугнетаемые и самоугнетатели.

	Сором — моральне почуття, яке людина отримує, вступивши у сферу статевих стосунків, і втрачає, вступивши у сферу політичних…
	Стыд — нравственное чувство, которое человек обретает, вступая в сферу половых отношений, и утрачивает, вступая в сферу политических…

	Хитрість — здатність, що дозволяє сильному швидше заволодіти здобиччю, а слабкому — повільніше нею стати.
	Хитрость — способность, позволяющая сильному быстрее овладеть добычей, а слабому — медленнее ею стать.