Чарлі і шоколадна фабрика
«Чарлі і шоколадна фабрика» (англ. Charlie and the Chocolate Factory) — казкова повість валійського письменника Роальда Дала.
Цитати
ред.Він щодня з'їдає стільки шоколадних цукерок, що було б просто неймовірно, якби він його не знайшов. Їсти - це його пристрасть. Це єдине, що його цікавить. Але ж це краще, ніж бути хуліганом і стріляти на дозвіллі з самопалів, правда?[1] — розділ шостий "Два перші щасливці" (про Августуса Глупа) |
Але дорослі знали ще одну штуку, а саме: надія, хоч і малесенька, та все ж була. Вона просто мусила бути.[3] — розділ сьомий "День народження Чарлі" |
-Немає ніякої надії, - ледь чутно захихотів він. |
Чомусь саме в холодну погоду розбурхується апетит. Усі ми тоді починаємо мріяти про паруючу смаженину, про гарячі яблучні пироги та всілякі інші теплі страви.[5] — розділ десятий "Родина починає голодувати" |
За відчиненими фабричними воротами стояв сам містер Вонка. І що то був за дивовижний чоловік! На голові він мав чорний циліндр. Одягнений був у фрак з розкішного темно-фіолетового оксамиту. Штани мав темно-зелені. Рукавички - перламутрово-сірі. А в руці тримав тростину з золотою бамбулькою. З його підборіддя стирчала акуратна чорна цапина борідка. А очі - очі він мав невимовно ясні. Здавалося, що вони весь час іскряться й мерехтять. Власне кажучи, все його лице освітлював радісний усміх.[6] — розділ чотирнадцятий "Містер Віллі Вонка" |
"There's enough chocolate in there to fill every bathtub in the entire country! And all the swimming pools as well!" |
-Він стане шоколадною помадкою! - верескнула пані Глуп. |
Бо хто ж, у кого все в порядку, |
-Усі ми, любі друзі, згодні, |
Ой лихо, вона таки зіпсований горішок, — сказав містер Вонка. — Мабуть, її голова відлунювала порожнечею.[11] — про Веруку Солт |
Сам я телебачення не люблю. Можливо, в маленьких дозах воно не завадить, але ж дітям ніколи не вистачає маленьких доз. Вони б воліли сидіти цілісенький день і витріщатися на екран...[12] — Розділ двадцять шостий "Телевізійно-шоколадний цех" |
-Повторюємо день і ніч |
Я взагалі не хочу, щоб цим займався дорослий. Дорослий мене не слухатиме, не захоче вчитися. Він буде намагатися робити все так, як забажається йому, а не мені. Тому мені потрібна дитина. Мені потрібна чемна, розумна й добра дитина, якій я зможу відкрити свої найдорожчі секрети виготовлення солодощів… поки я ще живий.[14] — містер Вонка про свій задум із «Золотими квитками» |
Примітки
ред.- ↑ Чарлі і шоколадна фабрика, 2006, с. 36
- ↑ Чарлі і шоколадна фабрика, 2006, с. 41
- ↑ Чарлі і шоколадна фабрика, 2006, с. 61
- ↑ Чарлі і шоколадна фабрика, 2006, с. 57
- ↑ Чарлі і шоколадна фабрика, 2006, с. 45
- ↑ Чарлі і шоколадна фабрика, 2006, с. 88-89
- ↑ Чарлі і шоколадна фабрика, 2006, с. 99
- ↑ Чарлі і шоколадна фабрика, 2006, с. 116
- ↑ Чарлі і шоколадна фабрика, 2006, с. 121
- ↑ Чарлі і шоколадна фабрика, 2006, с. 152
- ↑ Чарлі і шоколадна фабрика, 2006, с. 174
- ↑ Чарлі і шоколадна фабрика, 2006, с. 194
- ↑ Чарлі і шоколадна фабрика, 2006, с. 213
- ↑ Чарлі і шоколадна фабрика, 2006, с. 232
Джерело
ред.- Дал Р.. Чарлі і шоколадна фабрика / Пер. з англ. Віктор Морозов.. — К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2006. — 240 с. — ISBN 966-7047-47-4