Черномирдін Віктор Степанович

Ві́ктор Степа́нович Черноми́рдін (рос. Виктор Степанович Черномырдин) (нар. 9 квітня 1938, Чорний Отрог — 3 листопада 2010, Москва) — російський державний діяч, прем'єр-міністр Росії (1992–1998). Надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Україні від 2001 до 2009.

Ві́ктор Степа́нович Черноми́рдін
Віктор Черномирдін (2001)
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати Віктора Черномирдіна

ред.
  •  

У харизмі треба народитись.

  •  

У мене приблизно два сини.

  •  

Принципи, які були принциповими, виявилися не принциповими.

  •  

Хотіли як краще. А вийшло — як завжди.[1][2]

 

Хотели как лучше, а получилось как всегда.

  •  

Зараз деякі історики намагаються піднести нам. Що тисяча в якомусь-то році щось там було. Та не було нічого. Все це підступи!

  •  

Ось ми там все буравимо… Я вибачаюсь за це слово, Марксом вигадане, цим фантазером.

  •  

Уряд — це такий складний організм: Якщо його постійно змінювати, тасувати — тільки гірший результат буде. Я це знаю, в цьому моя робота полягала.

  •  

Моє життя пройшло в атмосфері нафти та газу.

  •  

Зараз я оцими ось руками все поясню.

  •  

Так, встигаю помічати. Але тільки помічати. Про що гірко шкодую. — У відповідь на запитання, чи помічає він вродливих жінок у Києві.

  •  

Ви думаєте, що мені далеко просто. Ні, мені далеко не просто.

  •  

Ви, українці, нічим від нас не відрізняєтесь: так само швидко заскакуєте в сідло, але довго шукаєте дорогу.

  •  

Вічно у нас в Росії стоїть не те, що потрібно.

 

Вечно у нас в России стоит не то, что нужно.[2]

  •  

Якщо я єврей — чого я буду соромитися! Я, правда, не єврей.

 

Если я еврей — чего я буду стесняться! Я, правда, не еврей.[2]

  •  

Яку б громадську організацію ми не створювали — виходить КПРС.

 

Какую бы общественную организацию мы ни создавали — получается КПСС.[2]

  •  

Хто говорить, що уряд сидить на мішку з грошима? Ми мужики і знаємо, на чому сидимо.

 

Кто говорит, что правительство сидит на мешке с деньгами? Мы мужики и знаем, на чем сидим.[2]

  •  

Ми з Вами ще так будемо жити, що наші діти і внуки нам заздрити стануть!

 

Мы с Вами ещё так будем жить, что наши дети и внуки нам завидовать станут![2]

  •  

Нам ніхто не заважає перевиконувати наші закони.

 

Нам никто не мешает перевыполнять наши законы.[2]

  •  

Сьогодні нічого, завтра нічого, а потім схаменулися — і вчора, виявляється, нічого.

 

Сегодня ничего, завтра ничего, а потом спохватились — и вчера, оказывается, ничего.[2]

  •  

У нас адже біда не в тому, щоб об'єднатися, а в тому, хто головний.

 

У нас ведь беда не в том, чтобы объединиться, а в том, кто главный.[2]

  •  

І не треба: Черномирдін то, Черномирдін се. Черномирдін ніколи і ніде, а завжди і всюди... І всім. І коли треба було, п'ять років беззмінно, між іншим, а не те що ті.

 

И не надо: Черномырдин то, Черномырдин сё. Черномырдин никогда и нигде, а всегда и везде… И всем. И когда надо было, пять лет бессменно, между прочим, а не то что те.[2]

Цитати про Віктора Черномирдіна

ред.
  •  

Віктор Степанович Черномирдін велике життя прожив, побував і зверху, і знизу, і знизу, і зверху...

 

Виктор Степанович Черномырдин большую жизнь прожил, побывал и сверху, и снизу, и снизу, и сверху…[3]

  Борис Єльцин

Примітки

ред.

Джерело

ред.
  • Газета «Україна молода», 13 червня 2009.