Чухрай Григорій Наумович

Григо́рій Нау́мович Чухра́й (23 травня 1921, Мелітополь, Україна — 28 жовтня 2001, Москва, Росія) — український радянський кінорежисер, сценарист, народний артист СРСР.

Чухрай Григорій Наумович
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

«Якщо хто-небудь в бою не виправдовував наших надій, то не тому, що не знав прийомів бою або поводження зі зброєю, а тому, що в критичний момент йому не вистачило почуття обов'язку і власної гідності. Я намагався підтримувати ці почуття. У мистецтві буду робити те ж саме». — сказане на екзаменах з історії мистецтва та класичної літератури, коли він не зміг відповісти на жодне питання Григорій Чухрай – український режисер, якому аплодували Канни. Він відзняв усього вісім картин, але увійшов у світову історію кіномистецтва

Про нього
  •  

«Познайомилися ми у 1942 році у місті Єсентуки. Я навчалася на першому курсі педагогічного інституту. А десантники у нашому місті тренувалися. Щодня ми спостерігали, як у небі, мов квіти, розпускалися парашути. Але дуже часто у місті був похорон. Хлопці гинули внаслідок нещасних випадків». — про перше знайомство з Григорієм Чухраємв інтерв'ю газеті «Факти» Вдова Григория Чухрая: "Гриша обладал гипнозом и даже мог повторять номера Мессинга" (27 травня 2016)

  — Ірина Чухрай, удова режисера Григорія Чухрая
  •  

«У 1944 році загс відвідували лише з сумних приводів або у зв'язку з народженням дитини. А молодят майже не було. І ось прийшли ми із Гришею. Він був десантником. Після дуже небезпечної військової операції прилетів до Єсентуки, де я жила спеціально, щоб на мені одружитися. До загсу ми пішли 8 травня. Переступили поріг, а там дівчата миють підлогу. Попросили нас трошки погуляти, поки закінчать збирання. Але ми вже цього дня не повернулися. Прийшли на наступний - 9 травня - і почули: "Ой, а ми вирішили, що ви передумали!" Розписали нас. І ми побігли сфотографуватися на згадку. Потім у підвальчику Гриша купив пляшечку вина, і ми відзначили нашу подію у колі близьких — з моєю мамою та тіткою. А третього дня чоловік поїхав воювати». — про одруженням з Григорієм Чухраєм в інтерв'ю газеті «Факти» Вдова Григория Чухрая: "Гриша обладал гипнозом и даже мог повторять номера Мессинга" (27 травня 2016)

  — Ірина Чухрай, удова режисера Григорія Чухрая
  •  

«...скільки перешкод Григорію Наумовичу в нас доводилося долати. Наприклад, так вийшло з фільмом «Чисте небо», де чоловік не лише про війну розповів, а й про те, як жили. Фронтовик повернувся з війни, вижив. Однак, якщо у воєнний час він опинився в полоні, за це міг потрапити до таборів. Фільм вийшов завдяки тому, що його захистила міністр культури Катерина Фурцева. А щодо фільму «Балада про солдата», то чиновники дорікали, що там немає батальних сцен, ще в чомусь. Але фільм побачив Хрущов і сказав: «Посилайте до Канн!»

Картину буквально обсипали міжнародними призами. До речі, фільм був номінований і на Оскар. Але ми тоді навіть не знали про це! Чиновники робили, що хотіли. Ми ж перебували за залізною завісою і не знали, що за нею відбувається. Тільки коли наш із Гришею син Павло через багато років поїхав до Америки зі своїм фільмом «Злодій», що номінувався на «Оскар», там йому сказали, що картина батька свого часу також номінувалася». — про нагороди Григорія Чухрая за фільми в інтерв'ю газеті «Факти» Вдова Григория Чухрая: "Гриша обладал гипнозом и даже мог повторять номера Мессинга" (27 травня 2016)

  — Ірина Чухрай, удова режисера Григорія Чухрая
  •  

«Його знали у всьому світі. У Голлівуді пропонували, щоби він знімав у них. Але чоловік не збирався нікуди їхати. А як італійці звали його до себе! Він казав їм, що хворий, а вони його запрошували відпочити та підлікуватись у них на курорті. Але Грицько не хотів їхати. Щоправда, один фільм таки зробив. Це «Життя прекрасне» з Орнеллою Муті у головній ролі». — про світову славу Григорія Чухрая в інтерв'ю газеті «Факти» Вдова Григория Чухрая: "Гриша обладал гипнозом и даже мог повторять номера Мессинга" (27 травня 2016)

  — Ірина Чухрай, удова режисера Григорія Чухрая
  •  

«Його батьки працювали на селекційній дослідній станції під Дніпропетровськом. Ми до них їздили. Гриша добре говорив українською. Наш син Павло чотири роки — з двох до шести років — жив із дідусем та бабусею у селі Каплунівці. І коли ми його забрали до себе, він з усіма розмовляв українською мовою. Паша став режисером, а донька Олена та онука Даша закінчили кінознавчий. Григорій Наумович був дітям добрим батьком. Адже ми побралися з ним не так. У нас було велике кохання. Ми з Гришею разом прожили майже 60 років». — про походження Григорія Чухрая в інтерв'ю газеті «Факти» Вдова Григория Чухрая: "Гриша обладал гипнозом и даже мог повторять номера Мессинга" (27 травня 2016)

  — Ірина Чухрай, удова режисера Григорія Чухрая
  •  

«Яєчня. У їжі й у побуті загалом чоловік був невибагливий. Головною для Грицька була його професія, якою він був захоплений. Він ніколи не прагнув щось собі здобути, покращити умови. Наприклад, ми не мали дачі». — про улюблену їжу Григорія Чухрая та його ставлення до побуту в інтерв'ю газеті «Факти» Вдова Григория Чухрая: "Гриша обладал гипнозом и даже мог повторять номера Мессинга" (27 травня 2016)

  — Ірина Чухрай, удова режисера Григорія Чухрая
  •  

«Чоловіка часто запрошували до журі на міжнародні фестивалі. І я з ним об'їздила майже півсвіту. В Ірані, наприклад, нас приймала шахіня. Ми жили в найрозкішніших номерах найкращих готелів — поряд із мільйонерами, хоча порівняно з ними були жебраки. Незабутня поїздка до Індії, де нас приймала Індіра Ганді. А на Філіппінах ми були гостями президента... Звідусіль ми з Грицем привозили подарунки дітям, потім онукам. А в нас велика родина». — про поїздки за кордон в інтерв'ю газеті «Факти» Вдова Григория Чухрая: "Гриша обладал гипнозом и даже мог повторять номера Мессинга" (27 травня 2016)

  — Ірина Чухрай, удова режисера Григорія Чухрая
  •  

«Захоплювався технікою. Він мав золоті руки. Любив виправити годинник, телевізор… І це приносило йому задоволення. У будинку ми мали багато інструменту. Коли викликали слюсаря чи сантехніка, вічно в них не виявлялося того, то іншого. Гриша давав їм свої інструменти. Неодноразово привозив їх з-за кордону. Взагалі він був людиною різнобічною. 1942 року знайомий десантник розповідав мені: «З тобою хоче познайомитися такий чудовий хлопець. Гриша захоплюється кіно, пише сценарії. До того ж він ще й гіпнотизер!». — про хоббі Григорія Чухрая в інтерв'ю газеті «Факти» Вдова Григория Чухрая: "Гриша обладал гипнозом и даже мог повторять номера Мессинга" (27 травня 2016)

  — Ірина Чухрай, удова режисера Григорія Чухрая
  •  

«Так, ще зі шкільних років. Якось загіпнотизував свою однокласницю. І навіть його маму викликали, щоб він розгіпнотизував співучницю. Гриша міг повторювати номери Мессінга — на відстані вгадувати думки. Не раз демонстрував це і нашим друзям у Києві — Сергію Параджанову, Марку Донському… Якось зібралася у нас компанія кіношників, ми потай від Гриші (він вийшов до іншої кімнати) вигадали для нього завдання: щоб підійшов до одного з вікон та зав'язав вузлом фіранку. Сергій Параджанов зголосився бути Гришиним поводирем. Чоловік узяв Сергія за руку. Параджанов ним подумки керував, а ми за всім цим спостерігали. Гриша підійшов саме до того з трьох вікон, про яке йшлося, схопився за фіранку і зав'язав її вузлом... Коли ми з ним тільки одружилися, демонстрував подібні дива і в колі моїх подруг. Якось вони загадали, щоб Гриць відкрив книгу на певній сторінці та прочитав написане вголос. Одна з дівчат подумки підказувала, що треба робити. І він виконав все точно. Подруги були вражені. Хоча, звичайно, він не Мессінг і з відомим телепатом знайомий ніколи не був». — про гіпнотичні здібності Григорія Чухрая в інтерв'ю газеті «Факти» Вдова Григория Чухрая: "Гриша обладал гипнозом и даже мог повторять номера Мессинга" (27 травня 2016)

  — Ірина Чухрай, удова режисера Григорія Чухрая


  •  

«У нас у сім'ї гроші лежали у шухляді письмового столу. Я могла купити собі все, що потрібне. Але Гриша рідко знімав фільми, тому ми завжди були без коштів. Коли три роки — з 1953 по 1955 рік — мешкали в Києві, переважно розраховували на мою зарплату — я завідувала бібліотекою в Спілці архітекторів. Якщо грошей не вистачало, позичали, потім віддавали. Але у Києві нам подобалося. Чудове місто! Київська кіностудія, на мою думку, була найкрасивішою в СРСР. Олександр Довженко посадив там розкішний яблуневий садок. А яка чудова була горіхова алея! Навкруги верби, клумби з квітами. Кияни того часу прагнули потрапити на студію і хоч одним оком подивитися на всю цю красу. А ми мешкали на території кіностудії у готелі. Це була двоповерхова будівля зі їдальнею на першому поверсі. Після закінчення ВДІКу Гриша отримав направлення до Києва, ми приїхали, і нас тут же, на студії, прописали. Все це згадую як казку». — про гроші Григорія Чухрая в інтерв'ю газеті «Факти» Вдова Григория Чухрая: "Гриша обладал гипнозом и даже мог повторять номера Мессинга" (27 травня 2016)

  — Ірина Чухрай, удова режисера Григорія Чухрая

Примітки

ред.