Шевчук В'ячеслав Анатолійович
В'ячеслав Анатолійович Шевчу́к (нар. 13 травня 1979, Луцьк, УРСР) — український футболіст, захисник.
Шевчук В'ячеслав Анатолійович | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Люди взагалі не винні, мені здається. Їх накрутили. Вони вже нікого ні в чому не підтримують, просто хочуть миру. Багато знайомих залишилися голо-босими — вони не живуть, а виживають. Дружина віддала квартиру людям, яким розбили будинок. У мою квартиру теж залетів снаряд. Пощастило, що не вибухнув. Але потім ще осколки прилітали[1]. — Про окупований Донецьк. |
Я допомагаю дітям і людям, яким нічого їсти або потрібна медична допомога. Я уперше про це кажу — ніколи не афішував, не люблю це. Деякі три копійки дають — і кричать про це на весь світ, піар-акції влаштовують. Це цирк якийсь, а не допомога[1]. — Уникаючи питання, чи допомагав грошима українській армії. |
Кожен день кажу хлопцям, що харчування і дисципліна — це найважливіші елементи підготовки футболіста. Ми не можемо контролювати гравця за межами тренувального процесу, коли він перебуває вдома, що він їсть. Хлопці повинні дуже акуратно підходити до питання харчування, це вкрай важливо, і я про це їм говорив. Те ж саме можна сказати про підготовку до тренувань і відновлення. Все це повинно бути на високому рівні[2]. |
Команда буде рости тільки в тому випадку, якщо буде конкуренція. Ми повинні її створювати. Якщо хтось розслабиться, відчує себе гравцем стартового складу, то перестане прогресувати. Намагаємося створити умови, щоб хлопці відчували тиск один одного і росли[2]. |
Фонсека — це вже досвідчений тренер, який кожен день розвивався, не стояв на місці. Це топ-тренер, якого чекає велике майбутнє. Упевнений, він ще попрацює в Європі з одним з топ-клубів. «Шахтар» залишають лідери, але структура гри команди залишається на найвищому рівні. Моє бачення гри схоже. У Руслана Ротаня, який теж пограв в «Динамо», «Дніпрі» і збірній України на найвищому рівні, він теж бачить нашу гру з акцентом на атаку і контроль м'яча. Не просто виходити на поле і відбиватися, а грати, щоб наш футбол подобався уболівальникам[2]. |
Примітки
ред.