Шеймас Гіні

	Шеймас Гіні
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

Шеймас Джастін Гіні (англ. Seamus Justin Heaney, 13 квітня 1939 — 30 серпня 2013) — ірландський письменник, поет, перекладач та викладач. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1995 рік «за твори ліричної краси й етичної глибини, що підносять щоденні дива та оживляють минуле»^[1].

Цитати

	Будь певен — мій паспорт зелений. Ні склянки не випито нами на честь королів^[2].
	Be advised my passport’s green. No glass of ours was ever raised to toast the Queen.

Між пальцями трьома таїться
Перо моє, немов рушниця.

А під вікном моїм лопата-зуб скрегоче:
Ґрунт кам’янистий піддається неохоче.
Там батько мій копає^[3]. — «Копання», пер. О. Мокровольський.

Я змалку тягся до усіх криниць,
Колодязів, де є відро і корба,
Де небо впіймане, бо впало ниць,
Де цвіль, де мох, що тихо воду сьорба^[3]. — «Мій особистий гелікон», пер. О. Мокровольський.

Це наче бути маленьким пагорбом біля підніжжя гірського пасма. Ти сподіваєшся колись дорости до нього. Це надзвичайно^[3]. — Про присудження йому Нобелівської нагороди.

Обійшов її, сажень за сажнем,
продираючись крізь комиші, трави,
першопрохідське проклав право
по старицях, орних ділянках,
визбирав камінці по ріллі
й склав межовий знак малий.
Канави розчистив, насадив живоплоти;
вставав на світанку
до роботи^[3]. — «Земля», пер. О. Мокровольський.

Примітки

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[1] The Nobel Prize in Literature 1995

[2] 100 ФАКТІВ З ЖИТТЯ 100 НОБЕЛІВСЬКИХ ЛАУРЕАТІВ З ЛІТЕРАТУРИ

[litakcent-3] а ^б ^в ^г Дмитро Дроздовський: «Смерть натураліста». Пам’яті Шеймаса Гіні

[1]

[2]

[3]

Шеймас Гіні

Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі