Ювенал

Ювенал (також Децим Юній Ювенал, лат. Decimus Junius Juvenalis; близько 60 — бл. 132) — римський поет-сатирик.

Ювенал

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати Ювенала

Це просто божевілля — жити в нужді, щоб померти багатим.

Багато особистостей володіють, подібно до необроблених алмазів, блискучими якостями, прихованими під грубою зовнішністю.

	До дитини слід ставитися з великою повагою.
	Maxima debetur puero reverentia.

Громадська думка жаліє яструба і карає курча.

	У здоровому тілі — здоровий дух.
	Mens sana in corpore sano.

Утримайся від суперечки — суперечка є найневигіднішою умовою для переконання. Думки, як цвяхи: чим більше в них бити, тим міцніше вони встромлюються.

Жодна людина не буває щасливою.

Багато хто хоче мати знання, але порівняно мало хто готовий заплатити за них потрібну ціну.

Дорослі завжди повинні пам'ятати про те, щоб не показати дітям поганого прикладу.

Язик — найгірша частина найгіршого слуги.

	А хто встереже самих-то сторожів?
	Quis custodiet ipsos custodes?

Ніхто не вважає, що він грішить понад або хоча б в міру дозволеного.

Жодна доброчесність не спокутує пороків.

Ти можеш виявити страждання душі, прихованої в хворому тілі, як можеш виявити і її радість: адже лице відображає і те й інше.

Помста є насолода душі дрібної і низької.

Мудрість не скаже того, що противно природі.

Подорожній, у якого нічого немає при собі, може виспівувати в присутності розбійника.

Доброчесність хвалять, але вона мерзне.

Дружина — сімейний тиран. Подружнє ложе — вічний театр безперервних чвар, там не знають сну. А коли дружина з особливою старанністю мучить чоловіка? Коли їй потрібно приховати зраду або обдурити його.

Перше покарання для винного полягає в тому, що він не може виправдатися перед власним судом.