Юрій Горліс-Горський

Ю́рій Городя́нин-Лісо́вський, творчий псевдонім: Юрій Горліс-Горський (1898–1946) — український військовий і громадський діяч, письменник, старшина Армії УНР.

Юрій Горліс-Горський

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

(…) від того, скільки цеглинок ворожого муру проб’ємо лезами і кулями, залежить підсумок боротьби

(…) коли дві нації борються, то білі рукавички треба скинути

Коли я впаду, моє тіло, може, з'їдять лисиці, щоб нагодувати молоком своїх дітей, мою кров вип'є рідна земля, щоб виростити з неї траву для коня того, хто стане на моє місце, і нічого під сонцем не зміниться…

Ліс — не місто із трамваями і театрами… Його закони тверді, як і ті, що велять деревам рости вгору, а на зиму скидати листя — про дотримання партизанського звичаю

Старт — смерть. Мета — життя і воля! Коли б хтось бігав так на спортивних змаганнях, зібрав би нагороди з цілого світу — про свою втечу із в'язниці

Холодний Яр відвагою і кров'ю вписав блискучі сторінки в історію Визвольної боротьби

Холодний Яр — одна з найяскравіших сторінок Визвольної боротьби в Україні. Це живий приклад, як невеликі числом, але незламні духом можуть успішно боротися з незрівнянно сильнішим ворогом

Про Горліс-Горського

	Горліс-Горський — це людина, послана нам провидінням. Він воював в армії УНР, і під час першого зимового походу Горліс-Горський, сотник, захворів і його залишили в Холодному Яру лікуватися. Він там потім і лишився, і став осавулом полку першого куреня гайдамаків Холодного яру. Він написав документальну книжку «Холодний яр».
	— Василь Шкляр

Див. також

• Холодний Яр (роман)

Джерела

• Горліс-Горський Ю. Ю.. Холодний Яр: спогади осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру. — К.: Історичний клуб «Холодний Яр»; Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2011. — 512 с. — (Українська воєнна мемуаристика). — ISBN 978-611-533-003-4