Липа Юрій Іванович

Громадський діяч, письменник, поет, публіцист, лікар, автор української геополітичної концепції, один з визначних ідеологів українського н
(Перенаправлено з Юрій Липа)

Ю́рій Іва́нович Ли́па (*5 травня 1900 — †20 серпня 1944) — громадський діяч, письменник, поет, публіцист, автор української геополітичної концепції, ідеолог українського націоналізму.

Юрій Липа
Портрет Юрія Липи в молоді роки
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі
Цей термін має також інші значення. Див. Липа (значення)

Цитати ред.

Поезія ред.

  • Ось лиця всіх до Тебе, Боже,
    Звертаються в молитві й ждуть;
    Ти вивів нас на роздорожжя,
    Щоб ми пізнали праву путь.
(«В покорі просять покоління...» // Поезія. — С. 15)
  • Все буде відомо — даремно ховаєш нужденність
    Бажань похітливих, думок без сумління і стра́хи.
    Все станеться явним, — даремно втікаєш від себе
    У видумку мрій, сорокатий каптан для безумців.
(Простовіч // Поезія. — С. 19)
  • Коли прийшла пора і ти дозрів
    У муках днів, у боротьбі з собою,
    Як образ берегів в імлі, на морі, —
    В одній хвилині з'явиться тобі
    Твоє призначення і зміст.
(Призначення // Поезія. — С. 21)
  • Пребудь в мені! Вже ближче ночі тінь
    І тьма — густіша. Боже, в далечінь
    Відходять бла́га й сили помічні, —
    Безпомічному поможи мені!
(І прийде час // Поезія. — С. 24)
  • Радосте моя синьоока,
    Моя радосте мила,
    Як зоря, що високо
    Наді мною спинилась.
(До панни Є. К. // Поезія. — С. 87)
  • Спалитися в безупиннім
    Життю, що в іскрах пливе,
    В неопалимій купині,
    Що родить вічно нове.
(Три брати // Поезія. — С. 91)

Проза ред.

  • Вони прийдуть до тебе, вступлять до твоєї хати, обіцятимуть тобі різні вольності, і одного тобі не дадуть — право самостійно володіти твоєю землею, великою Україною. А пізнаєш ти їх лише по тому, що вони будуть говорити до тебе не твоєю, а московською мовою.
  • Щоб мати авторитет — треба мати силу!
  • Українські герої — це висловники туги і праці багатьох поколінь.
  • Будь приготовлений до власної історії!
  • Найвищий вислів влади — це отаман, коли ж він є й господарем душ, — це батько.
  • Злу акцію ще можна скерувати на добре, брак акції дасть тільки зле.
  • Ми — нація, сузір'я мільйонів, ми — серце воль, ми — буйна кузня сили.
  • Добре виконувати та добре наказувати — однаково важне в обличчі справи. Хто не вміє одного — не вміє й другого.
  • Це ж така нормальна річ — визначати свій край за середину світу.
  • Свій світ — мірило, критерій для інших світів.
  • Одиниця тоді лишень чогось варта, коли висловлює хоч трохи духу своєї збірноти.
  • Власна раса є джерелом, і мірилом, і правом.
  • Ви чуєте ці кулі, це народ промовляє.
  • Засади, взяті від чужинців і не достосовані до української психології й традиції, стають не засадами, а засудами.
  • Для українців найголовніший меридіан світу — це той, що проходить через Україну.
  • Кожен народ складається із щоденних виявів активності і мовчазності.
  • Нема ніяких так званих об'єктивних перешкод до вивищення і утвердження нового великого народу, який мав поразку.
  • Вся історія людства — це боротьба держав віри з державами сумніву — в ім'я перемоги віри.
  • Як можна інакше дивитися на світ, як не з нутра власної нації?
  • Власний терен, власна місія і почування нехіті до чужих — ось що є найважливіше в окресленні слова «нація».
  • Призначення України є тільки в ній самій, її доля є в її людях.
  • В обличчі Держави людина має таку вартість, яку має ідея, висловлена в ній.
  • Мало мати догідні путі, ще треба мати відповідний характер, щоб використати ті путі.
  • Зв'язок з минулим є підставою віри в будуччину і запорукою перемоги будівничих ідеалу національного.
  • Єдина доцільна дорога для української одиниці до висловлення себе й розвою є лишень в українській духовності.
  • Тільки віра вища
І чеснота в будові
Вирве душу з грища
І правду — з крові.
  • Чин хвалить не людина.
  • Там, де є українці, там завжди є мистецтво.
  • Історія нашого духу і крові — то історія наших провідників, нашої еліти.
  • Хто може дати право українцям? Воно в них самих.
  • Безнадійним є бунт одиниці, що не хоче прийняти расових традицій.
  • Коли тепер існує втеча від України, то вона має характер втечі в хаос, в істерію одиниць.
  • Велика ціль — річ більша від людини.
  • Каже кров: з'єднаю! Каже любов: пробачу! Каже віра: веду!
  • В серці кожного українця повинна бути його почуттєва Україна, заселена постатями і почуваннями.
  • Все, що рідне, то — рідне, вороже — ворожим зостане, йди без вагань і без схибу і вдар там, де треба.
  • Большевизм не розпочав нічого, чого б не провадив або не пробував впровадити царизм.
  • Єсть тільки довічна боротьба за власне «я» і «Я» моєї раси…
  • Слинна перспектива — «з ворогом по правді жить».
  • Ім'я будуччини — чин, хто спинився — той служить тьмі, хто в поході — звитяжить він.
  • А що ж є більше понад віру?
  • Пам'ятай, коли треба, шапку здійми, коли треба, дукатом дзенькни, а коли, то й на шаблю гостру зоприся.
  • Найсолодшою смертю є смерть за Отчизну. Вона ж дає зміст життя.
  • Доцільне господарювання кров'ю — це є перша прикмета державності…
  • Людину визволити — велика річ, нарід — свята!
  • Втеча від суспільного життя — це зменшення себе.
  • Місія письменника в суспільстві — провідництво.
  • Все є доцільне, що служить силі українського організму.
  • Тільки доцільність фізичного збереження раси може бути підставою розуміння державності.
  • Мова ніколи не створиться бюрократією.
  • Погляд зсередини свого національного «Я» — це єдиний шлях, яким можна вискочити з провінційності.
  • Вільна Україна буде не після звільнення Києва, а після знищення Москви, як столиці російської наддержави.
  • Сила є аргументом, але змістом України є справедливість.
  • Шукай у власних глибинах.
  • Вигнанцем може себе почувати українець і в самім осередку України.
  • Провідник — це той, хто узнає в кожному зі своїх підвладних «дитину», «сина».
  • Брат ворога — не брат є козакові.
  • Найважливіші здобутки людства зростали й зростатимуть в українській расі.
  • Одне святе є в світі — кров людей хоробрих,
  • Одні живуть могили — вірних Батьківщині!
  •  

Ця "свідомість роду", це відчуття власної раси дозволить ще не раз перепровадити масову мобілізацію тої чи іншої групи української збірноти.

  Призначення України
  •  

Серед цих мертвих людей і мертвої тиші в духовності може зродитися найжагучіше прагнення повного життя як не для себе, то хоч для власного краю. Власне, при такому відчутті зродилася найглибша свідомість України як цілости, найсуттєвіші генеральні ідеї.

  Призначення України

Джерела ред.