Clive Barker's Jericho
Clive Barker's Jericho (укр. Єрихон Клайва Баркера) — відеогра 2007 року в жанрі «шутер-хорор» видавництва Codemasters.
Цитати
ред.Пол Ролінгс
ред.- На славу Господа!
- Прослав Господа і передай боєприпаси! — посилання на однойменну американську пісню часів Другої світової війни.
- З повним магазином нести Слово Боже значно простіше!
- Свята Маріє, Матір Божа, помолись за нас зараз і в час нашої смерті! Амінь.
- Господь — мій пастир і я нічого не потребуватиму.
- Я простираюсь перед п'ятиликим володарем Парваті, обсипаним діамантами...
Френк Дельгадо
ред.- Стає все г****ніше і г****ніше.
- Тут пахне лайном і смертю.
- Відгадай, скільки треба лесбійок-снайперів-телекінентиків, щоб розчистити дорогу?
- Зная, як тільки я виберуся звідси... Я зжеру твою душу!
- Я буду битися. Якщо я помру, то схопивши за горло те, що знаходиться по той бік розриву!
Хав'єр Джонс
ред.- Краще вам не знати, що я там бачив. — якщо Джонс при смерті.
- Архітектура, звісно, вражає, але я не чекав, що все буде таким кривавим...
Арнольд Ліч
ред.- Вам не набридло, Девіне? Щоразу, як нам вдається встановити контакт з чимось більш великим, ніж ми, ваші господарі посилають вас знищити це. Нікол ине запитував — чому? Що ти за маг після цього?
- Ти служиш не тому господареві. Хіба ти цього не бачиш? Загалом я тебе не звинувачую. Вони теж заманювали мене. Постійні обіцянки невичерпної сили, забороненого знання, відповіді на всі найзаповітніші питання, чи не так?
- Ви всі — маги і єретики, такі ж, як і ми. Ви знаєте, що вони роблять з чаклунами, чи не так? Як ви думаєте, що вони зроблять з вами, якщо нікого буде палити?
Ганна Ліхтгаммер
ред.- Ласкаво просимо на стежину душ, яку скоро прикрасять ваші обличчя!
- Ваша воля слабка, ваша магія нікчемна. Присягніть мені на вірність або ваші душі встелять дорого для моєї непереможної армії.
- Тобі треба було дозволити їм вбити один одного. Це б полегшило мою роботу.
Мальтеус Сент-Клер
ред.- Як ви смієте нападати на мене? Ви — лицарі Воїнства Христового! Спаліть цих єретиків на славу Божу!
- Іменем Христа, я наказую вам: знищіть їхні душі!
- Врятуйте мене, діти мої! Їхня гріховність не повинна залишитись непокараною!
- Я любив вас, я так любив вас! Ви були моїми дітьми — моїми прекрасними, любими дітьми...
Діалоги
ред.- Джонс: Що трапилося з бурею?
- Дельгадо: Чорт з нею, з бурею. Що трапилось з сонячним світлом?
- Ролінгс: Пані та панове, ласкаво просимо в загублене місто Ель-Халі.
- Девін Росс: Відчуваєш щось, Джонсе?
- Джонс: Ні, начебто нічого немає. Схоже, що тут...
- Росс: Порожньо.
- Джонс: Я збирався сказати «мертво».
—
- Девін Росс: Я думав, що ти священик.
- Ролінгс: Я і є священик.
- Росс: А як щодо Праги? — натяк на любовну історію.
- Ролінгс: Я ще й людина.
—
- Росс: Коул, треба здійснити серйозне відтворення даних. Впораєшся?
- Сімона Коул: Залежить від рівня часової аномалії цього місця в кореляції з подійним охопленням самого розриву. Якщо вихор достатньо сильний, щоб створити зворотній потік, то теоретично, якщо дані існували колись, вони існують завжди, сер.
- Росс: Ти сама зрозуміла, що сказала?
- Коул: Думаю, я зможу відновити дані, сер.
- Росс: Ось це вже зрозуміліше.
—
- Ліч: Як поживаєш, Девіне? Вдалося виспатись?
- Дельгадо: Та я тебе живцем зжеру, виродку!
- Ліч: Схоже, що ні.
- Росс: Ми закриємо розрив, Арнольде. Або забирайся з дороги, або ми тебе вб'ємо. Мене влаштовують обидва варіанти.
—
- Дельгадо: Тобі краще пояснити, священику.
- Ролінгс: Операція «Печать Господа». Існує давнй гностичний текст, в якому розповідається про істоту, яка була створена до людини...
- Джонс: Стривай, я чув про це. Бог не зміг знищити своє перше творіння і замкнув його, стер з землі, щоб розпояати все заново. А потім він створив людство, з усіма його недоліками, щоб підтримати рівновагу. Але заздрійсть Первістка...
- Ролінгс: і лють його були нестримні. Він весь цей час чекав, накопичував сили...
- Дельгадо: Невже ти віриш в цю апокаліптичну маячню?
- Ролінгс: Віриш ти чи ні — не має значення. Історія знає чимало тих, хто вірив. Той, хто знаходиться з іншого боку розриву, закликав до Ліча і йому подібних, сподіваючись, що хтось його звільнить.
- Росс: Стара історія. Щоразу, як ми виявимо якусь довбану давню силу, якийсь зас**нець в Ленглі хоче, щоб миодягли на неї намордник і привели на повідку!
- Ролінгс: Ні, ми намагаємось стримати її!
—
- Дельгадо: Вітаю, Еббі. тепер ти знаєш, як це — відчути в собі чооловіка!
- Ебігейл Блек: Та пішов ти!
—
- Ліхтгаммер: Нікчеми. Віддайте свої душі мені або будете вічно страждати в нескінченній агононії.
- Джонс: Здається, вона хоче, щоб ми здалися.
- Дельгадо: Принаймні, почуття гумору їй не зраджує.
- Ролінгс: Ліхтгаммер! Я отець Пол Ролінгс, загін США. Війна закінчена. Твоя країна її програла. Дозволь нам пройти і ми зробимо все можливе, щоб визволити тебе і твоїх людей з цього чистилища!
- Ліхтгаммер: Яке нахабство! Як ти смієш так розмовляти зі мною? Я вирву твій сором і згодую твоїм відьмам!
—
- Росс: ти був одним з лицарів-тамплієрів, чи не так?
- Вільям Остсерський: Тут не залишилось лицарів. Лише сліпі дурні та єретики.
- Дельгадо: Годі. Ми марно витрачаємо час. Нам потрібно знайти вихід...
- Вільям: А виходу немає. Ми у в'язниці всередині в'язниці, яка також всередині в'язниці і так далі...
—
- Мальтеус: Ви прийшли покаятись в гріхах, діти мої?
- Джонс: Ми вже йдемо...
- Мальтеус: Та як ти смієш оскверняти це священне місце, ще й чогось вимагати, єретик? Від тебе смердить гріхом! На коліна!
- Блек: Що він верзе?
- Дельгадо: Те саме, що сказали мені, коли виключили з католицької школи — і я відповім йому так само...
—
- Джонс: Схоже, ми прибули в часи Римської імперії.
- Дельгадо: Могло бути й гірше. Римляни хоча б були цивілізованою нацією.
- Джонс: О так. Дуже цивілізованою. Якщо, звісно, не враховувати розп'ять, гладіаторських боїв, рабства...
- Ролінгс: І не будемо забувати про той випадок з Ісусом Христом, а ми офіційно священики.
—
- Терцій Лонгін: Цикл буде продовжуватись, поки Первісток не отримає те, в чому йому відмовив Творець. Те, що мають люди...
- Ролінгс: Свободу.
- Лонгін: Свобода — це лише відсутність кайданів. Значно страшніше — відсутність любові.
—
- Кассус Вікус: Я відчуваю в вас присутність магії! Невже ще одна купка прибільців прийшла, щоб зіпсувати нашу вечірку? Таких, яки ви, я особливо люблю. Полювання або бій такі ж приємні, як і плоть...
- Дельгадо: Я перший копну цього жирного виродка!
- Вільгельміна Черч: Він в твоєму розпорядженні. Я навіть близько до нього не підійду.
- Вікус: О, що це? Ви і відьом привели? Яка честь для мене! Мені вже давно не доводилось куштувати обидві статі одночасно...
—
- Ролінгс: Наміснику Вікус! Нас прислали, щоб визволити вас з цієї в'язниці. Дайте нам пройти, щоб ми змогли виконати наш обов'язок і закінчити цей кошмар для вас. Для всіх вас!
- Вікус: Визволити мене? Визволити мене?! А чого б мені хотіти цього? Ми потрапили на поля Елізіуму! Ми можемо бенкетувати, трахатися і вбивати без будь-яких наслідків. Ми тут не в'язні. Це і є свобода! Абсолютна свобода! А ви, мої любі гості — наша здобич.
—
- Антадурунну: Якщо зрадите мене, все що, ви любите, буде знищене!
- Дельгадо: Все, що я люблю, знаходиться тут!