«Contra spem spero!» - вірш української поетеси Лесі Українки.

Цитати

ред.
  •  

Гетьте, думи, ви, хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?[1]

  •  

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть думи сумні![2]

  •  

Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.[3]

  •  

Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні![4]


Примітки

ред.

Джерела

ред.

Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. т.1. — Наукова думка, 1975. — С. 56.