Єнс Якоб Берцеліус

Єнс Якоб Берцеліус (швед. Jöns Jakob Berzelius, 20 серпня 1779, Лінчепінг, Швеція — 7 серпня 1848, Стокгольм, Швеція) — шведський хімік, якого вважають одним із батьків хімії нарівні з Дальтоном, Бойлем і Антуаном Лавуазьє.

Єнс Якоб Берцеліус

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Звикання до певної думки породжує часто глибоке переконання у її правильності; воно приховує найслабші пункти цієї думки і позбавляє нас здатності сприймати докази, які свідчать проти неї.

У науці немає нічого незначного, що не заслуговувало б бути дослідженим і пізнаним, і те, що з виду видавалося незначним, будучи дослідженим, набуває значення, яке з часом може стати дуже великим.

Хто хоче зробити ту чи іншу теорію надбанням людства, той повинен попередньо піддати її випробуванню стосовно усіх наявних фактів, без будь-якої прихильності до самої теорії, і однаково відкрито виставити як слабкі, так і сильні сторони її. Він ніколи не повинен намагатися переконати там, де є тільки ймовірність. Бо хто видає вірогідність за істину, той стає, свідомо чи несвідомо, ошуканцем.

Автору книжки, яка має слугувати посібником для початківців, не менш важливо, ніж історику чи літератору, викликати у свідомості читача цікавість, перш ніж її задовольнити. Якщо користуватися цим прийомом, то вивчення предмету не викликатиме стомлення, тоді як нехтування ним те саме заняття перетворить у обтяжливу роботу з постійним розумовим напруженням.

Джерела

• Мысли о науке / В. П. Пономарев. — Кишинев: Штиинца, 1973. — 152 с.

• Слово о науке. Афоризмы. Изречения. Литературные цитаты. / Е. С. Лихтенштейн. — Москва: Знание, 1978. — 272 с.