Ідеалізм
Ідеалізм — протилежний матеріалізму напрям філософії, вихідним принципом якого є твердження, що в основі речей і явищ об'єктивної дійсності лежить не матеріальне, а ідеальне, духовний початок: світовий розум, ідея, відчуття і т. ін. При вирішенні основного питання філософії — про відношення мислення до буття — ідеалізм виходить з визнання первинності свідомості, духу і вторинності природи, матерії.
Цитати
ред.| — Гаррі Кемельман |
Молодь повинна долати українську хворобу порізненості, ледачого самозаспокоєння й неуцтва, споживацького патріотизму і позірної релігійності. Спадкову хворобу. Як завжди, нормальна молодь гуртується в об'єднання, де культивуються принципи безкорисливости, змагальности, ідеалізму. Без ідеалізму і романтизму немає молоді[2]. |
|||||
| — Євген Сверстюк |
| — Брюс Спрінґстін |
Найнебезпечніший тип: ідеаліст-максималіст[4]. |
|||||
| — Андрій Коваль |
Примітки
ред.- ↑ Большая книга афоризмов, с. 915
- ↑ Євген Сверстюк: нормальна молодь гуртується в об'єднання, де культивуються принципи безкорисливости, змагальности, ідеалізму
- ↑ Рок-цитати. Брюс Спрінґстін
- ↑ Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Коваль Андрій
Джерела
ред.- Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — Москва: ЭКСМО-Пресс, 2001. — 1056 с. ISBN 5-04-003141-6
