Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості
Перемога Трампа в листопаді 2016 року підштовхнула Френсіса Фукуяму вивчити питання колективної ідентичності, свої відповіді автор наводить у книзі «Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості».[1] В ХХ столітті в основі політики лежали ліво-правий спектр і питання економіки, натомість перші десятиліття ХХІ століття виводять на перший план ідентичність. Скажімо, ліві приділяють менше уваги економічній рівності, а більше виступають за визнання інтересів марґіналізованих груп: іміґрантів, жінок, біженців, темношкірих, ЛҐБТ-спільноти. Праві прагнуть захистити традиційну ідентичність, яку пов’язують із расою, етносом, релігією.
Автор книги Френсіс Фукуяма — американський філософ, політичний економіст і публіцист, професор політології. Очолює Центр розвитку демократії і верховенства права Стенфордського університету.
Цитати
ред.Підгрунтям ідентичності стало усвідомлення розриву між внутрішнім і зовнішнім. Люди почали вважати, що всередині них прихована їхня справжня, істинна сутність, і вона якимсь чином конфліктує з роллю, яку їм відвело суспільство.[2] |
|||||
— Френсіс Фукуяма |
Визнаючи, що всі люди однаково цінні, ми не визнаємо належно цінності людей, які справді в якомусь розумінні перевершують інших.[3] |
|||||
— Френсіс Фукуяма |
У певному розумінні ідея ідентичності на Заході народилася під час Реформації, і вперше її висловив чернець-августинець Мартін Лютер. <...> Оскільки «ніщо зовнішнє ніяк не впливає на витворення християнської праведності чи свободи», тільки внутрішня людина може відродитися.[4] |
|||||
— Френсіс Фукуяма |
— Френсіс Фукуяма |
Путінська Росія була уособленням такої мафіозної держави. Зближення з нею замість Європи символізувало крок у світ, у якому реальна влада належить непідзвітній еліті. Звідси думка про те, що сутністю Євромайдану був захист невід'ємної гідності пересічності громадян.[6] |
|||||
— Френсіс Фукуяма |
Імпульси, чітко помітні на перших етапах Арабської весни та в «кольорових революціях», указують на моральне ядро сучасної ліберальної демократії. Такі політичні системи ґрунтуються на подвійному принципі свободи і рівності.[6] |
|||||
— Френсіс Фукуяма |
Чому лівим не вдалося використати на свою користь зростання глобальної нерівності, а замість цього посилився вплив правих націоналістів? <...> Бути бідним означає бути невидимим для інших людей, а приниження через невидимість часто гірше, ніж нестача ресурсів. <...> Часто те, що ми звикли вважати економічною мотивацією, зумовленою матеріальними потребами чи бажаннями, — це насправді пов'язане з тимосом[7] бажання здобути визнання власної гідності або статусу. [8] |
|||||
— Френсіс Фукуяма |
...[на] думку судді Верховного суду США Кеннеді, свобода — це не просто невтручання держави, а «право давати власне визначення існуванню, смислу, всесвіту і таємниці людського життя»... [9] |
|||||
— Френсіс Фукуяма |
Ідентичність - це могутній моральний ідеал, який дійшов до нас. [10] |
|||||
— Чарльз Тейлор |
Сучасний світ рухається одночасно в бік протилежних антиутопічних сценаріїв - гіперцентралізації та нескінченної фрагментації. [11] |
|||||
— Френсіс Фукуяма |
Примітки
ред.- ↑ Ф.Фукуяма. Ідентичність, 2022, с. 4
- ↑ Ф.Фукуяма. Ідентичність, 2022, с. 36
- ↑ Ф.Фукуяма. Ідентичність, 2022, с. 34
- ↑ Ф.Фукуяма. Ідентичність, 2022, с. 37
- ↑ Ф.Фукуяма. Ідентичність, 2022, с. 39
- ↑ а б Ф.Фукуяма. Ідентичність, 2022, с. 53
- ↑ Тимос - частина душі, що шукає визнання, осередок суджень про гідність.
- ↑ Ф.Фукуяма. Ідентичність, 2022, с. 82-84
- ↑ Ф.Фукуяма. Ідентичність, 2022, с. 101
- ↑ Ф.Фукуяма. Ідентичність, 2022, с. 154
- ↑ Ф.Фукуяма. Ідентичність, 2022, с. 170
Джерела
ред.- Френсіс Фукуяма. Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості. — Київ: Наш Формат, 2022. — 192 с. — ISBN 978-617-7863-82-2