Інтеграл

Інтегра́л (від лат. integer — цілий) — узагальнення поняття суми нескінченного числа нескінченно малих доданків. Одне з найважливіших понять математичного аналізу, центральне поняття інтегрального числення.

Інтеграл

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

	Саме поняття інтеграла сповнене красою — це дивовижне поєднання нескінченно багатьох елементів, кожний з яких нескінченно малий, поєднання, яке вміє відлитися у певну форму скінченної величини.
	— Є. Файнберг

	Я відкрив у аналізі дещо нове. Деякі з цих відкриттів стосуються теорії рівнянь, інші — функцій, визначуваних інтегралами. В теорії рівнянь я дослідив, в яких випадках рівняння розвязуються в радикалах, що дало мені привід поглибити цю теорію і описати усі можливі перетворення рівняння, допустимі навіть тоді, коли воно не розв'язується в радикалах.
	— Е. Галуа

	Відстоюючи переваги геометричного методу дослідження, я далекий від думки про його винятковість. Механіка повинна рівною мірою спиратися на аналіз і геометрію, беручи від них те, що найбільш відповідає суті задачі. Своїми новими методами: дослідженням інтегралів у диференціальних рівняннях, знаходженням ознак, при яких існують алгебраїчні інтеграли і т. д. — аналіз дає нам могутнє знаряддя, щоб розв'язувати задачі динаміки. Але остаточна обробка розв'язків задач завжди належатиме геометрії.
	— М. Є. Жуковський

	Основні ідеї та поняття традиційної вищої математики: похідна, інтеграл, нескладні диференціальні рівняння як засіб опису фізичних явищ — стали необхідні майже кожній людині незалежно від роду и роботи.
	— С. Л. Соболєв

	Подібно до того як диференціальне та інтегральне числення є мовою класичної механіки, без якої неможливо сформулювати навіть її основних законів, функціональний аналіз — мова квантової механіки.
	— О. С. Парасюк

Джерела

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.