Історична пам'ять

Історична пам'ять — сукупність донаукових, наукових, квазінаукових і ненаукових знань та масових уявлень соціуму про спільне минуле^[1]. Ключовою функцією історичної пам'яті є передача досвіду та знань про минуле, як основи самоідентифікації.

Вікіпедія

Дивіться у Вікіпедії:

Історична пам'ять

Цитати

	Мова та історична пам'ять — дві взаємопов'язані складові ідентичності. Якщо ідентичність народу розмита, є ризик хибного ототожнення себе з іншим народом. Це рано чи пізно призводить до спалахів сепаратизму всередині країни та зазіхань ззовні^[2].
	— Сергій Оснач

	Ми досі зависаємо на простому питанні — «хто ми?». Нам «відбили» історичну пам’ять, і тепер ми, як хворі на Альцгеймера, що не знають, хто вони і де їхній дім, стоїмо розгублено посеред Європи, безпорадні мешканці найбільшої європейської країни з понад тисячолітньою історією^[3].
	— Ярина Винницька

Див. також

Історична свідомість

Примітки

↑ История и память: историческая культура Европы до начала нового времени / Под редакцией Л. П. Репиной. — М.: Кругь, 2006. — С. 24.
↑ Мова та національна безпека – зв’язок очевидний!
↑ Ярина Винницька: «Культура — це питання національної безпеки»

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[1] История и память: историческая культура Европы до начала нового времени / Под редакцией Л. П. Репиной. — М.: Кругь, 2006. — С. 24.

[2] Мова та національна безпека – зв’язок очевидний!

[theukrainians-3] Ярина Винницька: «Культура — це питання національної безпеки»

[1]

[2]

[3]