Адам Кисіль
Ада́м з Брусилова Світольдич Кисі́ль-Низкиницький гербу Кисіль (Світольдич) (*1600, с. Низкиничі — †3 травня 1653, Низкиничі) — урядник, політичний і державний діяч Речі Посполитої. Воєвода брацлавський, київський. Один з чотирьох православних сенаторів Речі Посполитої напередодні повстання Богдана Хмельницького.
Адам Світольдич Кисіль | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред....і від поляків я маю біду, і від своїх – русинів – також[1]. |
...це справа не з тою древньою Руссю, що тільки луками та рогатинами, але з жорстоким, огнистим військом, котрого собі так мусимо пропорцію рахувати, що на одну голову кожного з нас стане тисяча голів хлопських зі стрільбою[1]. — Писав до шляхти про козаків Хмельницького |
Слово на надгробку
ред.Перехожий! Зупинися, читай. Цей мармур говорить про славного потомка роду Светольда, славу і опору держави — Адама з Брусилова Кисіля, що був каштеляном чернігівським, потім воєводою брацлавським і київським, мужа, що відзначився у боях твердістю та далекоглядністю… Плач про втрату цього знаменитого мужа, котрого оплакую разом із його достойними громадянами, хай буде пам'ятником тобі... 3 травня 1653 року. Смерть прийшла на 53-му році життя. Прощавай[1]... — Дружина Кисіля, Анастасія, зробила замовлення, щоб на його надгробку був уривок з поезії Лазаря Барановича. |
Цитати про Адама Кисіля
ред.Він жив так, що не можна було довести його вини — тільки завжди був під підозрою і всіма своїми виправданнями не міг змусити вірити в його щирість. Він був греко-руської віри, хвалив римсько-католицьку віру і спротивлявся унії. Похоронну службу по ньому правили в православних та католицьких храмах[1]. — Слова, які папський нунцій сказав польському королеві через два тижні по смерті Кисіля |
|||||
— Франк Сисин |
Адам Кисіль був надзвичайно впливовим як сенатор в Речі Посполитій. Цю посаду отримав 1641 року, перед тим гарно зарекомендувавши себе на службі у коронному війську та у війнах з Османською імперією, Швецією, Московією. |
|||||
— Франк Сисин |
У Речі Посполитій Кисіль представляв русинів, як у той час називали українців і білорусів, адже був православного віровизнання. Певний час був уніатом, але дуже скоро повернувся до православної церкви. Кисіль мав дві головні ролі. Він фактично був посередником між владою, сенатом й королем, і русинським народом ((українським-білоруським)). 1629 року ще будучи молодим урядовцем, Кисіль був представником короля Сигізмунда III на церковному соборі в Києві. Той собор мав на меті примирити православних та уніатів, посередником у чому мав бути Кисіль. Існує також думка, що переважно завдяки Киселеві Софіївський собор у Києві повернули православним[1]. |
|||||
— Франк Сисин |
Польська сторона через те, що Кисіль був православним русином, не вважала його лояльним до Речі Посполитої. А Хмельницький з козаками також осудили Кисіля. Є красномовна цитата козацького полковника Филона Джалалія: «І ти, Киселю, кость од костей наших, відщепився І пристаєш з Ляхами!»[1]. |
|||||
— Франк Сисин |
Князь Альбрехт Радзивілл у своєму щоденнику писав про смерть Адама Кисіля, що його кончина лишилася непоміченою, адже до кінця життя він залишився прихильником компромісу, а тоді на компроміс король йти не збирався[1]. |
|||||
— Франк Сисин |
Примітки
ред.