Акутаґава Рюносуке
Акутаґава Рюносуке (яп. 芥川龍之介, あくたがわ りゅうのすけ; 1892–1927) — японський письменник.
Акутаґава Рюносуке | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Коли жінка охоплена пристрастю, її обличчя чомусь стає подібне на обличчя дівчинки. Щоправда, ця пристрасть може бути спрямована й на парасольку. |
Називати деспота деспотом завжди було небезпечно. А в наші дні небезпечно називати й рабів рабами. |
Небезпечні думки — це думки, які примушують ворушити мізками. |
Серед азартних гравців немає песимістів. |
Урешті-решт, заслуга діалектики полягає в тому, що вона змушена зробити висновок, що все на світі — дурниці. |
Для мене достатньо, якщо людина готова віддати життя заради того, у що вірить. Навіть якщо це дитячі мрії. |
Відраза до винахідливості криється у стомленості людей. |
Совість не з'являється з віком, як борода. Щоб набути совість, потрібен певний досвід. |
Совість — суворе мистецтво. |
Свобода — як повітря гірських вершин: для слабких людей протипоказана. |
Усе, що в нас є, потрібно розвивати до кінця. Це єдиний шлях, щоб досягти досконалості і стати Буддою. |
Людське життя нагадує коробку сірників: поводитися з ним серйозно — смішно, поводитися легковажно — небезпечно. |
Див. також
ред.Джерела
ред.- Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 743.
- Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 61.