Расьомон (новела)
«Расьомон» (яп. 羅生門) — новела японського письменника Рюносуке Акутаґава.
Цитати
ред.(…) занедбання всюди було жахливе. (…) За таких обставин нікому й на думку не спадало полагодити браму Расьомон. (…) стало звичним приносити до брами невпізнані трупи й залишати їх тут напризволяще.[1] |
Раніше автор написав: «Слуга чекав, коли передощиться». (…) Слушніще буде сказати, що слуга не чекав», коли передощиться, а «загнаний негодою у сховок, бездомний, він не знав, куди подітися».[2] |
Слуга вже був погодився, що треба шукати порятунку, але, природно, не мав відваги остаточно визнати, що йому лишається одне — стати розбійником.[2] |
Щоразу, як стара видирала волосинку, страх його потроху вщухав (…) щомиті в його душі дедалі зростала огида до всякого зла. Якби під ту пору хтось звернув його роздуми (…) — померти йому з голоду чи стати розбійнико, — то слуга, напевне, без вагань вибрав би голодну смерть. (…) слуга не здогадувався, задля чого стара видирає волосся. Отже, й не знав, як людським розумом має збагнути той вчинок: вважати його за добро чи зло.[3] |
Примітки
ред.- ↑ Павутинка, 2006, с. 7
- ↑ а б Павутинка, 2006, с. 8
- ↑ Павутинка, 2006, с. 10
- ↑ Павутинка, 2006, с. 11—12
Джерело
ред.- Акутаґава Р.. Павутинка: Вибрані новели / Переклав з япон. Іван Дзюб. — Львів.: Піраміда, 2006. — 232 с. — ISBN 966-8522-71-0