Александров Олександр Данилович
Олекса́ндр Дани́лович Александров (22 липня (4 серпня) 1912 — 27 липня 1999) — математик, фізик, філософ і альпініст.
Александров Олександр Данилович | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Навіть при досить побіжному ознайомленні з математикою легко помітити її характерні риси: це, по-перше, її абстрагованість, по-друге, точність, або, краще сказати, логічна строгість і незаперечність математичних висновків, і, нарешті, надзвичайна широчінь її застосувань.[1] |
Математика — наука про форми й відношення в абстрагуванні від їхнього змісту.[1] |
Можна сказати, що коли елементарна математика — це математика постійних величин, математика подальшого періоду — математика змінних величин, то сучасна математика — це математика можливих, узагалі кажучи, змінних кількісних відношень та взаємозв'язків між величинами.[1] |
Математичне міркування наводиться так скрупульозно, що воно стає незаперечним і переконливим для кожного, хто тільки його зрозуміє… Однак суворість математики не абсолютна: вона розвивається; принципи математики не застигли раз назавжди, а рухаються і теж можуть бути і є об'єктом наукових суперечок.[2] |
Добра музика — це «дар божественних звучань», вона будується з суворим додержанням форми. У фугах Баха, як в алгоритмі, як у формулі, міститься строга послідовність. У цій суворості — істотне джерело їх разючої сили. Так і в строгій послідовності математичних побудов є своя внутрішня музика, своя краса — жар холодних формул. Але як розуміння структури музики вимагає музичної культури, так і переживання краси математики вимагає культури математичної.[3] |
Щирого геометра наділено уявою і почуттям форми, почуттям краси геометричного факту. В цьому він подібний до скульптора або графіка.[3] |
Значення чистої математики на сучасному етапі полягає передусім у математичному методі.[4] |
Не буде перебільшенням сказати, що в сучасній математиці з розвитком нової обчислювальної техніки і досягненнями математичної логіки пов'язано новий період, для якого характерним стає дослідження не тільки того чи іншого об'єкта, але й тих шляхів, тих форм, за допомогою яких цей об'єкт задано, не тільки тих чи інших задач, але й можливих способів їх розв'язання.[5] |
Примітки
ред.- ↑ а б в г Математика в афоризмах, 1974, с. 48
- ↑ а б Математика в афоризмах, 1974, с. 94
- ↑ а б Математика в афоризмах, 1974, с. 139
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 224
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 225
Джерела
ред.Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.