Математика
Матема́тика (грец. μάθημα — наука, знання, вивчення) — наука, яка виникла як один із напрямків пошуку істини для практичних потреб людини: рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми та рух фізичних тіл.

ЦитатиРедагувати
Математика — це мистецтво думати повільно.[1] |
|||||
— Марина В'язовська |
— Аль-Кінді |
З усіх істинних наук, як твердять Арістотель і Авероес, наші математичні науки найістинніші і мають перший ступінь вірогідності, решта природничих наук іде за ними[2]. |
|||||
— Лука Пачолі |
Ніякої достовірності нема в науках там, де не можна застосувати ні однієї з математичних наук, і в тому, що не має зв'язку з математикою[2]. |
|||||
— Леонардо да Вінчі |
Сама лише математика має неспростовні докази, що виходять із необхідних причин. Через це тільки там людина може, спираючись на власні закони цієї науки, підійти до істини[2]. |
|||||
— Роджер Бекон |
— Роберт Гросетест |
Все має бути доведеним, і при доведенні не можна послуговуватись нічим, крім аксіом і раніше доведених теорем[2]. |
|||||
— Блез Паскаль |
У математичних питаннях не можна нехтувати й найменшими похибками[2]. |
|||||
— Ісаак Ньютон |
Люди, не знайомі з алгеброю, не можуть уявити собі тих дивних речей, яких можна досягти за допомогою названої науки[2]. |
|||||
— Готфрід Вільгельм Лейбніц |
Саме математика насамперед захищає нас від обману чуттів і вчить, що одна справа — як влаштовані предмети, які сприймаються чуттями, а інша — якими вони здаються; ця наука дає найнадійніші правила; хто керується ними, тому не страшний обман чуттів[2]. |
|||||
— Леонард Ейлер |
— Ломоносов Михайло Васильович |
Перша умова, якої треба дотримуватися у математиці,— це бути точним, друга — бути ясним і, наскільки можливо, простим[2]. |
|||||
— Лазар Карно |
Математика — цариця всіх наук. Її улюблениця — істина, її вбрання — простота і ясність. Палац цієї володарки оточено тернистими заростями, і, щоб досягти його, кожному доводиться пробиратися крізь хащі. Випадковий мандрівник не виявить у палаці нічого привабливого. Краса його відкривається лише розуму, що любить істину і загартований в боротьбі з труднощами, і такому, який свідчить про незвичайну схильність людини до заплутаних, але невичерпних і піднесених розумових насолод[2]. |
|||||
— Ян Снядецький |
...Жартівливі приклади часто мають більше значення, ніж корисні[2]. |
|||||
— Міхаель Штіфель |
Розв'язування софізмів, які призводять до абсурдів, для не новачка в математиці повинні бути чудовим засобом перевірки правильності наближення до математичної істини, засобом тренування розуму і удержування міркування й доказів у твердо встановлених межах[2]. |
|||||
— Ж. Віола |
— Жан-Жак Руссо |
Будь-який науковий метод має галузь застосованості й джерела помилок. Останні мають бути виключені лише тоді, коли ясні логічні передумови методу[2]. |
|||||
— Я. Вальтер |
— Ж. Фабр |
Дуже важливо не приймати ніяких припущень без доведення, а ще важливіше не користуватися словами, якщо їм не надано певного смислу[2]. |
|||||
— В. Кліффорд |
— Давид Гільберт |
З тих пір як почали доводити очевидні твердження, багато з них виявилися хибними[2]. |
|||||
— Бертран Расселл |
Головна перешкода пізнання істини є не хибність, а подібність до істини[2]. |
|||||
— Толстой Лев Миколайович |
— Я. Таннері |
Доведення, яке не є строгим, — це ніщо[2]. |
|||||
— Анрі Пуанкаре |
У математичній науці все, що не обґрунтовано до кінця, розцінюється як абсолютно необґрунтоване[2]. |
|||||
— С. Я. Хінчин |
— Хінчин Олександр Якович |
У математиці немає і не може бути «напівдоведених» і «майже доведених» тверджень: або повноцінність аргументації — така, що ніякі суперечки про правильність доводжуваного твердження вже неможливі, або аргументація взагалі відсутня[2]. |
|||||
— Хінчин Олександр Якович |
У моральному плані математика навчає нас суворо ставитися до того, що стверджується як істина, що висувається як аргумент чи висловлюється як доведення. Математика вимагає ясності понять та тверджень і не терпить ні туману, ні бездоказових заяв[2]. |
|||||
— Александров Олександр Данилович |
Математичне доведення наводиться так скрупульозно, що воно стає незаперечним і переконливим для кожного, хто тільки його зрозуміє... Однак строгість математики не абсолютна: вона розвивається, принципи математики не застигли раз назавжди, а рухаються і теж можуть бути і є об'єктом наукових суперечок[2]. |
|||||
— Александров Олександр Данилович |
— Альберт Ейнштейн |
Ніде, як у математиці, ясність і точність умовиводу не дають змоги замінити відповідь розмовами навколо питання[2]. |
|||||
— Александров Олександр Данилович |
Математика навчає точності думки, підкоренню логіці доведень, поняттю строго обґрунтованої істини, а все ж формує особистість, мабуть, більше, ніж музика[2]. |
|||||
— Александров Олександр Данилович |
Неспростовність — ім'я твоє, математика. Нехай представник природничих наук задовольняється очевидністю — математикові потрібні докази[2]. |
|||||
— Віллард Ван Орман Квайн |
Ми, математики, маємо напрочуд простий критерій істини. Доведення або є, або його немає[2]. |
|||||
— К. Урбанік |
У математиці немає авторитетів. Єдиний аргумент істинності — доведення[2]. |
|||||
— К. Урбанік |
Поняття істинності майже неминуче потребує абстракції нескінченності вже тому, що правильне математичне висловлювання має бути правильним завжди і всюди[2]. |
|||||
— Манін Юрій Іванович |
Для строгого логіка неповне доведення — взагалі не доведення. І, звичайно, потрібно чітко розмежовувати неповні й повні доведення. Плутати їх одне з одним погано, а ще гірше приймати одне за друге[2]. |
|||||
— Пойа Дьордь |
Потрібно всіма засобами навчати мистецтву доведення, не забуваючи при цьому про мистецтво здогадуватися[2]. |
|||||
— Пойа Дьордь |
— Євген Замятін, «Ми», 1921 |
— Коротич Віталій Олексійович |
— Макс фон Лауе |
Строгість у математиці означає насамперед добросовісність і ясність[2]. |
|||||
— Ліпман Берс |
Сутність математики полягає в її свободі. |
|||||
— Георг Кантор |
ПриміткиРедагувати
- ↑ Олеся Яремчук. Марина В'язовська. Українська дослідниця, яка розв’язала математичну задачу століть // TheUkrainians, 03.11.2016.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат Історична мозаіка в математиці
- ↑ Замятін, Євґєній. Ми. — Київ: Комубук, 2016. — С. 101.
- ↑ як процитовано в книзі M. Otte. Mathematiker über die Mathematik. — Springer-Verlag, 2013. — С. 273. — ISBN 9783642808661