Математика
Матема́тика (грец. μάθημα — наука, знання, вивчення) — наука, яка виникла як один із напрямків пошуку істини для практичних потреб людини: рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми та рух фізичних тіл.
Математика | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Математика — це мистецтво думати повільно.[1] |
|||||
— Марина В'язовська |
— Аль-Кінді |
З усіх істинних наук, як твердять Арістотель і Авероес, наші математичні науки найістинніші і мають перший ступінь вірогідності, решта природничих наук іде за ними[2]. |
|||||
— Лука Пачолі |
Ніякої достовірності нема в науках там, де не можна застосувати ні однієї з математичних наук, і в тому, що не має зв'язку з математикою[2]. |
|||||
— Леонардо да Вінчі |
Сама лише математика має неспростовні докази, що виходять із необхідних причин. Через це тільки там людина може, спираючись на власні закони цієї науки, підійти до істини[2]. |
|||||
— Роджер Бекон |
— Роберт Гросетест |
Все має бути доведеним, і при доведенні не можна послуговуватись нічим, крім аксіом і раніше доведених теорем[2]. |
|||||
— Блез Паскаль |
У математичних питаннях не можна нехтувати й найменшими похибками[2]. |
|||||
— Ісаак Ньютон |
Люди, не знайомі з алгеброю, не можуть уявити собі тих дивних речей, яких можна досягти за допомогою названої науки[2]. |
|||||
— Готфрід Вільгельм Лейбніц |
Саме математика насамперед захищає нас від обману чуттів і вчить, що одна справа — як влаштовані предмети, які сприймаються чуттями, а інша — якими вони здаються; ця наука дає найнадійніші правила; хто керується ними, тому не страшний обман чуттів[2]. |
|||||
— Леонард Ейлер |
— Ломоносов Михайло Васильович |
Перша умова, якої треба дотримуватися у математиці,— це бути точним, друга — бути ясним і, наскільки можливо, простим[2]. |
|||||
— Лазар Карно |
Математика — цариця всіх наук. Її улюблениця — істина, її вбрання — простота і ясність. Палац цієї володарки оточено тернистими заростями, і, щоб досягти його, кожному доводиться пробиратися крізь хащі. Випадковий мандрівник не виявить у палаці нічого привабливого. Краса його відкривається лише розуму, що любить істину і загартований в боротьбі з труднощами, і такому, який свідчить про незвичайну схильність людини до заплутаних, але невичерпних і піднесених розумових насолод[2]. |
|||||
— Ян Снядецький |
...Жартівливі приклади часто мають більше значення, ніж корисні[2]. |
|||||
— Міхаель Штіфель |
Розв'язування софізмів, які призводять до абсурдів, для не новачка в математиці повинні бути чудовим засобом перевірки правильності наближення до математичної істини, засобом тренування розуму і удержування міркування й доказів у твердо встановлених межах[2]. |
|||||
— Ж. Віола |
— Жан-Жак Руссо |
Будь-який науковий метод має галузь застосованості й джерела помилок. Останні мають бути виключені лише тоді, коли ясні логічні передумови методу[2]. |
|||||
— Я. Вальтер |
— Ж. Фабр |
Дуже важливо не приймати ніяких припущень без доведення, а ще важливіше не користуватися словами, якщо їм не надано певного смислу[2]. |
|||||
— В. Кліффорд |
— Давид Гільберт |
З тих пір як почали доводити очевидні твердження, багато з них виявилися хибними[2]. |
|||||
— Бертран Расселл |
Головна перешкода пізнання істини є не хибність, а подібність до істини[2]. |
|||||
— Толстой Лев Миколайович |
— Я. Таннері |
Доведення, яке не є строгим, — це ніщо[2]. |
|||||
— Анрі Пуанкаре |
У математичній науці все, що не обґрунтовано до кінця, розцінюється як абсолютно необґрунтоване[2]. |
|||||
— С. Я. Хінчин |
— Хінчин Олександр Якович |
У математиці немає і не може бути «напівдоведених» і «майже доведених» тверджень: або повноцінність аргументації — така, що ніякі суперечки про правильність доводжуваного твердження вже неможливі, або аргументація взагалі відсутня[2]. |
|||||
— Хінчин Олександр Якович |
У моральному плані математика навчає нас суворо ставитися до того, що стверджується як істина, що висувається як аргумент чи висловлюється як доведення. Математика вимагає ясності понять та тверджень і не терпить ні туману, ні бездоказових заяв[2]. |
|||||
— Александров Олександр Данилович |
Математичне доведення наводиться так скрупульозно, що воно стає незаперечним і переконливим для кожного, хто тільки його зрозуміє... Однак строгість математики не абсолютна: вона розвивається, принципи математики не застигли раз назавжди, а рухаються і теж можуть бути і є об'єктом наукових суперечок[2]. |
|||||
— Александров Олександр Данилович |
— Альберт Ейнштейн |
Ніде, як у математиці, ясність і точність умовиводу не дають змоги замінити відповідь розмовами навколо питання[2]. |
|||||
— Александров Олександр Данилович |
Математика навчає точності думки, підкоренню логіці доведень, поняттю строго обґрунтованої істини, а все ж формує особистість, мабуть, більше, ніж музика[2]. |
|||||
— Александров Олександр Данилович |
Неспростовність — ім'я твоє, математика. Нехай представник природничих наук задовольняється очевидністю — математикові потрібні докази[2]. |
|||||
— Віллард Ван Орман Квайн |
Ми, математики, маємо напрочуд простий критерій істини. Доведення або є, або його немає[2]. |
|||||
— К. Урбанік |
У математиці немає авторитетів. Єдиний аргумент істинності — доведення[2]. |
|||||
— К. Урбанік |
Поняття істинності майже неминуче потребує абстракції нескінченності вже тому, що правильне математичне висловлювання має бути правильним завжди і всюди[2]. |
|||||
— Манін Юрій Іванович |
Для строгого логіка неповне доведення — взагалі не доведення. І, звичайно, потрібно чітко розмежовувати неповні й повні доведення. Плутати їх одне з одним погано, а ще гірше приймати одне за друге[2]. |
|||||
— Пойа Дьордь |
Потрібно всіма засобами навчати мистецтву доведення, не забуваючи при цьому про мистецтво здогадуватися[2]. |
|||||
— Пойа Дьордь |
— Євген Замятін, «Ми», 1921 |
— Коротич Віталій Олексійович |
— Макс фон Лауе |
Строгість у математиці означає насамперед добросовісність і ясність[2]. |
|||||
— Ліпман Берс |
Сутність математики полягає в її свободі. |
|||||
— Георг Кантор |
Математика — це мова плюс роздуми[5]. |
|||||
— Р. Фейнман |
Математика — це велична споруда, створена уявою людини, для пізнання Всесвіту [5]. |
|||||
— Ле Корбюз'є |
Серед усіх наук, що відкривають людству шлях до пізнання законів природи, наймогутніша, найвеличніша наука - математика [5]. |
|||||
— С. Ковалевська |
Математика є прообразом краси світу[5]. |
|||||
— І. Кеплер |
Математик повинен бути поетом в душі[5]. |
|||||
— С. Ковалевська |
Математика володіє не тільки істиною, але і вищою красою, холодною і суворою, подібною красі скульптури[5]. |
|||||
— Б. Рассел |
Цифри не керують світом, але вони показують, як управляється світ[5]. |
|||||
— І. Гете |
Вся глибина думки, яка закладена у формулювання математичних понять, згодом розкривається тим умінням, з яким ці поняття використовуються[5]. |
|||||
— Е. Вігнер |
Математик, так само, як художник або поет, створює узори. І якщо ці узори стійкіші, то лише тому, що вони складені з ідей[5]. |
|||||
— Р. Харді |
В світі немає місця для непривабливої математики[5]. |
|||||
— Р. Харді |
«Доведення від супротивного», яке так любив Евклід, є чи не найвитонченішою зброєю математика. Це набагато красивіший прийом, ніж будь-який шаховий гамбіт: шахіст, щоб добитися успіху, може пожертвувати пішака або навіть фігуру, математик же йде на ризик програшу всієї партії[5]. |
|||||
— Р. Харді |
…принципи геометрії є принципами всієї математики[5]. |
|||||
— Омар Хаям |
Невибагливі головоломки про цілі числа протягом віків були джерелом оновлення математики[5]. |
|||||
— Г. Біркгоф |
Нехай той, хто не математик, не читає мене[5]. |
|||||
— Леонардо да Вінчі |
Математика і поезія – це… вираз тієї самої сили уяви, тільки в першому разі уява повернена до голови, а в другому – до серця[5]. |
|||||
— Т. Хілл |
Жодна інша наука не навчає так ясно розуміти гармонію природи, як математика[5]. |
|||||
— П. Карус |
… Математика – справа не тільки розуму, але й фантазії[5]. |
|||||
— Ф. Клейн |
Є в математиці щось таке, що викликає людське захоплення[5]. |
|||||
— Ф. Хаусдорф |
… Я не фахівець із математики, а тільки прихильник її, невдаха, закоханий у цю найпрекраснішу з наук[5]. |
|||||
— П. Валері |
Гра в шахи – це немовби насвистування математичних мелодій[5]. |
|||||
— Г. Харді |
Той, для кого двічі по два чотири – само собою зрозуміле, ніколи не стане великим математиком[5]. |
|||||
— Б. Брехт |
Математика – це не так знання, як уміння[5]. |
|||||
— В. Серве |
Найвище призначення математики полягає в тому, щоб знаходити прихований порядок в хаосі, що оточує нас[5]. |
|||||
— Н. Вінер |
Математика – наука молодих. Інакше й не може бути. Заняття математикою – це така гімнастика розуму, для якої потрібна вся гнучкість і вся витривалість молодості[5]. |
|||||
— Н. Вінер |
— Ярослав Пустовий |
Математика – це основа всього. Я взагалі себе математиком вважаю. Навіть якщо людина обирає якусь іншу професію, математика завжди стане в пригоді, адже вона дозволяє дивитися на світ зовсім іншими очима. Наприклад, якщо ви розумієте теорію вищої математики (те, що в англійській мові називається calculus – пов’язане з похідними та інтегралами), то ви розумієте процеси, які відбуваються навколо вас. Ви побачите, що швидкість – це не тільки в машині й на велосипеді, а це швидкість будь-якого процесу, зокрема соціального. Через цю призму ви зможете дивитися на Всесвіт як на єдине ціле[6]. |
|||||
— Ярослав Пустовий |
Примітки
ред.- ↑ Олеся Яремчук. Марина В'язовська. Українська дослідниця, яка розв’язала математичну задачу століть // TheUkrainians, 03.11.2016.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат Історична мозаіка в математиці
- ↑ Замятін, Євґєній. Ми. — Київ: Комубук, 2016. — С. 101.
- ↑ як процитовано в книзі M. Otte. Mathematiker über die Mathematik. — Springer-Verlag, 2013. — С. 273. — ISBN 9783642808661
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я Крилаті вислови про математику.
- ↑ а б We need a bigger boat