Арбеніна Діана Сергіївна
Діана Сергіївна Арбеніна (нар. в 1974) — співачка, поет, музикант. Вокалістка російського рок-гурту «Нічні Снайпери».
Арбеніна Діана Сергіївна | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Я розумію, що жоден день повторити не можна, а тому проживаю його, як останній. У цьому моя фатальність. |
|||||
Я понимаю, что ни один день повторить нельзя, а потому проживаю его, как последний. В этом моя фатальность[1]. |
Самотність — це вже розкіш... |
|||||
Одиночество — это уже роскошь[1]… |
Краще сумно співати, ніж сумно жити. |
|||||
Лучше грустно петь, чем грустно жить[1]. |
У мене дуже хороші стосунки з Господом. Він мене тримає, а я його тримаю в собі. У мене було два найближчих друзів і обидва загинули. Зараз як ніколи я відчуваю потребу бути ближче до православної церкви. Я знаю — все, що я роблю, не дарма. |
|||||
У меня очень хорошие отношения с Господом. Он меня держит, а я его держу в себе. У меня было два самых близких друга и оба погибли. Сейчас как никогда я ощущаю потребность быть ближе к православной церкви. Я знаю — все, что я делаю, не зря[1]. |
Не можна говорити: «все написано до нас, що є сім нот — і вже все зіграно». Тоді йди водити автобус. А навіщо водити автобус, до тебе ж водили? Чим більш ти душевно багатий і різноманітний, тим більше до тебе приходить слів. Ти ж їх не на аркані чіпляєш, вони самі в тебе вливаються, коли ти відкритий і коли ти хочеш цього. |
|||||
Нельзя говорить: «все написано до нас, что есть семь нот — и уже все сыграно». Тогда иди водить автобус. А зачем водить автобус, до тебя же водили? Чем более ты душевно богат и разнообразен, тем больше к тебе приходит слов. Ты же их не на аркане цепляешь, они сами в тебя вливаются, когда ты открыт и когда ты хочешь этого[1]. |
Я никогда не говорю «фанаты» — только «поклонники» или «люди, которые любят мои песни». К нам на концерты приходят умные люди, нет ни жлобов, ни бычья[1]. |
Мені подарували зірку — досі не знаю, що з нею робити. Була б маленьким принцом — поливала б кожен день! |
|||||
Мне подарили звезду — до сих пор не знаю, что с ней делать. Была бы маленьким принцем — поливала бы каждый день[1]! |
Слава Богу, что у меня родились дети. Потому что жизнь уже заканчивалась: в определенном смысле я сделала все, что хотела и что было нужно. И мои детишки мне эту жизнь подарили. Я им благодарна. Нет никаких трудностей, несмотря на то, что много забот[1]. |
Мне нравятся красивые люди, и мне абсолютно всё равно, какого они пола. Если две женщины любят друг друга и они красивы, женственны — снимаю шляпу. У меня нет специфического отношения к гей-меньшинствам. Красота, красота, вот что имеет истинный смысл, я об этом песни пишу[1]… |
Я недовірливо ставлюся до всього, що модно, бо часто це мильна бульбашка. |
|||||
Я недоверчиво отношусь ко всему, что модно, ибо зачастую это мыльный пузырь[1]. |
- На кордоні де є світлофори, але немає доріг
де сиві жінки голять віскі
я тобі допоможу відшукати привід
щоб забути без праці що ми були близькі[4]
- Напевно в серці кита сплять олені
- Але відстаней суть така
що вірність без тіла мертва.
- Світанок. В соломі крила павутина дроти
я м'яким тигром сторожеві тебе у вікні.
і очманіла від ніжності вода
недосконала.
- Я покидаю столицю: капітулює.
Пораненим Фріцем німію в тузі.
Примітки
ред.