Поезія
Пое́зія (грец. ποίησις — «творчість» від ποιέω — «роблю», «творю») — художньо-образна словесна творчість, в якій мова використовується з естетичною чи евокативною (знаково-символічною) метою окрім або замість самої денотації.
Цитати
ред.Здається, Борис Пастернак сказав, що поезія — це трава, яка є всюди. Це правда. Треба тільки нахилятися і брати її[1]. |
|||||
— Іван Драч |
Істинна поезія тому і є живим організмом, живим голосом, бо концентрує в своїй плоті – слові й звуці – голос народу, виявлений голосом поета. Медіятором між ними є речовина, матеріял поезії – слово словникове, зі словників існуючих і неіснуючих[2]. |
|||||
— Леонід Плющ |
Ніхто не може бути добрим поетом… без душевного вогню і без деякого натхнення, свого роду божевілля.[3] |
|||||
— Демокріт |
- Мусить поет приховати негарне й ганебне
Поезія філософічніша і серйозніша від історії: поезія говорить більше про загальне, історія — про окреме.[5] |
|||||
— Аристотель |
Поезії, й тільки поезії, має належати в мистецтві мовлення першість. Це — споконвічна мова богів. Поет, за словами Платона, засідаючи на триніжку муз, охоплений натхненням, виливає з себе все, що прийде на його вуста, немов струмінь джерела; він не обдумує й не зважує своїх слів і вони течуть із нього в нескінченному різноманітті барв, суперечливі за своєю суттю й не плавно і рівно, а поривами. Сам він із голови до ніг поетичний, і, як стверджують учені, давня теогонічна поезія — це і є перша філософія.[6] |
|||||
— Мішель де Монтень |
Поезія — це щось більше, ніж самі поети, щось поза ними, понад ними! Перед нею безсилі революції[7]. — З передмови до повісті «Мала Фадетта», 1848 |
|||||
— Жорж Санд |
- Класична пластика, і контур строгий,
І логіки залізна течія —
Оце твоя, поезіє, дорога.
Леконт Деліль, Жозе Ередія,
Парнаських зір незахідне́ сузір'я
Зведуть тебе на справжнє верхогір'я[8]. (Микола Зеров)
- Поезія — свобода серця…[9] (Іван Світличний)
— Сергій Жадан |
У сучасній літературі поезія займає роль шахів, забави для фріків: ніби всі знають, як ті фігури ходять, але займаються цим ті, у кого багато вільного часу і проблеми в особистому житті. А натомість це неправильно. Поезія як релігія: не обов'язково бути оцерковленою людиною, щоби знати догмати, приписи і правила гри.[11] |
|||||
— Сергій Жадан |
Поезія — це спосіб існування. Спосіб побачити, як насправді все з усім пов'язано[12]. |
|||||
— Юрій Андрухович |
Поезія — це така вічність, реальність, вища від реальності доторканної. Але це реальність, яка кличе мене до себе, в якій мені би хотілося жити[13]. |
|||||
— Дмитро Павличко |
— Сергій Губерначук |
— Сергій Губерначук |
— Сергій Губерначук |
Поезія не любить поклоніння.[14] |
|||||
— Сергій Губерначук |
Люби поезію, ходи до неї в гості, хоч раз на рік – послухай, чи жива?[14] |
|||||
— Сергій Губерначук |
— Сергій Губерначук |
- Я вірю в риму, / У силу слова незбориму, /В талан-натхнення, в Божий дар. (Іван Світличний)
- Не густо між Боянами героїв. (Іван Світличний)
- Поети стріляють римами, чекісти — із револьверів! / У серце стріляють. Серце — мішень для куль і для рим. (Іван Світличний)
- Поети! Не пишайтеся вінцем лавровим. Ваш вінець — терновий. (Іван Світличний)
- Поезія — це не «кращі слова в кращому порядку», це — вища форма існування мови. (Йосип Бродський)
- У душі кожної людини є клапан, що відкривається тільки поезією. (Микола Некрасов)
- Що сталося б з літературою, якби справа її не захищалася? У нас є свій касаційний суд — це майбутнє. Щасливий той, хто може постати перед ним. (Оноре де Бальзак)
Джерела
ред.- Зеров, Микола. Твори: В 2 т. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 1.: Поезії. Переклади / Упоряд. Григорій Кочур, Дмитро Павличко. — 843 с.
- Світличний І. Поезії // Світличний І. О. Світлична Н. О. З живучого племені Дон Кіхотів / Упоряд. Коцюбинська М., Неживий О..— К.: Грамота, 2008,— с. 138–207. ISBN 978-966-349-128-8
- RECвізити: антологія письменницьких голосів. Книга перша. Упоряд. Тетяна Терен. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. — 280 с. — ISBN 978-617-679-190-4
Примітки
ред.- ↑ RECвізити1, 2015, с. 216
- ↑ Промови лауреатів премії Фундації Антоновичів Леонід Плющ «В мене уже народжується Бог»
- ↑ Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 19
- ↑ Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. — К.: Либідь, 2001. — С. 19
- ↑ Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 21
- ↑ Пензенский, А. А. Нострадамус. Вся правда о великом пророке и его пророчествах. — М. : Эксмо, 2005. — С. 176.
- ↑ Санд, 2016, с. 83
- ↑ Зеров, Микола. Твори: В 2 т. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 1.: Поезії. Переклади / Упоряд. Григорій Кочур, Дмитро Павличко. — с. 66
- ↑ Іван Світличний (ukrlit.vn.ua)
- ↑ RECвізити1, 2015, с. 243
- ↑ Ребрендінг класики: Жадан робить з Брехта рок-зірку в Україні
- ↑ RECвізити1, 2015, с. 43
- ↑ RECвізити2, 2017, с. 159
- ↑ а б в г д е Губерначук С.Г. Дай, я буду таким, як хочу.... – збірка віршів, висловів, роздумів – Київ: Майстер-принт, 2019. – 64 c. – С. 19, 29, 30, 32–34.