Афанасій Филипович
Афанасій Филипович, Афанасій Берестейський, також Атанасій Филипович (бл. 1595, Берестя — 5 вересня 1648, Берестя) — релігійний діяч Речі Посполитої, письменник-полеміст, священник Київської митрополії. Вважається святим в низці православних церков.
Афанасій Филипович | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.З твору «Діяріуш», 1646 р.
ред.Нема вже вольності і за гроші[1]. |
Убогих нещастя — панам жарти[1]. |
Не винен король, коли хтось у духовній справі блудить[2]. |
А хто замішання в домі повинен заспокоїти, коли не господар, особливо добрий, чулий у своїх повинностях[2]? |
Неслушно-бо панові, бувши таким справедливим з натури і з особового дару Божого, мішатись у справи несправедливі[2]. |
Війська, супротивні Богу, з наказу і спорядження його, ще не бачачи ворога, самі поріжуться через незгоду свою[2]. |
Невитворна віра є фундаментом кожному на збавлення, коли на добрій волі людській заснована[2]. |
Як син не може народити собі батька, так і менші благословити старшого, але власне батько народжує сина, а старший благословить молодшого[2]. |
Пишний і немилосердний не дізнає милості від всемогутнього Бога[2]. |
Кожному злочинцеві, хоч би й найдовше діяв, прийде ганебна розплата[2]. |
Немає в Божій всесильній доглядності нічого минулого, нічого майбутнього, все своє він у своїй присутності має[2]. |
Людина з натури порожнювати не може[2]. |
Лисиця з вовком покумалися. Коли пішли по здобич, вовк сказав: «Кумо, наполовину поділимося, але що моє і твоє, я однаково з’їм![2]» |
Що за щастя бути господарем у розладнаному домі і паном у свавільному царстві[4]? |
Знати треба й таке, що є Бог добрий, згоди, і є також Бог злий, незгоди. Згода — в особах рівних, незгода — в особах нерівних[4]. |
Примітки
ред.Джерела
ред.- Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7