Афанасій Филипович

	Афанасій Филипович
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Филипович.

Афанасій Филипович, Афанасій Берестейський, також Атанасій Филипович (бл. 1595, Берестя — 5 вересня 1648, Берестя) — релігійний діяч Речі Посполитої, письменник-полеміст, священник Київської митрополії. Вважається святим в низці православних церков.

Цитати ред.

З твору «Діяріуш», 1646 р. ред.

Нема вже вольності і за гроші^[1].

Бути не може, аби багато вір мало бути добрих^[1]!

Убогих нещастя — панам жарти^[1].

Не винен король, коли хтось у духовній справі блудить^[2].

А хто замішання в домі повинен заспокоїти, коли не господар, особливо добрий, чулий у своїх повинностях^[2]?

Нехай кожен на своєму боці, як собі вподобав і заслужив, при тому й зостається: благословенний — при правиці, а проклятий — при лівиці^[3]^[2].

Неслушно-бо панові, бувши таким справедливим з натури і з особового дару Божого, мішатись у справи несправедливі^[2].

Війська, супротивні Богу, з наказу і спорядження його, ще не бачачи ворога, самі поріжуться через незгоду свою^[2].

Невитворна віра є фундаментом кожному на збавлення, коли на добрій волі людській заснована^[2].

Як син не може народити собі батька, так і менші благословити старшого, але власне батько народжує сина, а старший благословить молодшого^[2].

Пишний і немилосердний не дізнає милості від всемогутнього Бога^[2].

Кожному злочинцеві, хоч би й найдовше діяв, прийде ганебна розплата^[2].

Немає в Божій всесильній доглядності нічого минулого, нічого майбутнього, все своє він у своїй присутності має^[2].

Людина з натури порожнювати не може^[2].

Лисиця з вовком покумалися. Коли пішли по здобич, вовк сказав: «Кумо, наполовину поділимося, але що моє і твоє, я однаково з’їм!^[2]»

Що за щастя бути господарем у розладнаному домі і паном у свавільному царстві^[4]?

Світ духовний — вічний, а світ мирський — дочасний^[4].

У світі відтак невиднім — влада вічна, у світі ж видимім — влада дочасна в особах дочасних людей^[4].

Знати треба й таке, що є Бог добрий, згоди, і є також Бог злий, незгоди. Згода — в особах рівних, незгода — в особах нерівних^[4].

Правдивий Бог — вічно добрий, а неправдивий — вічно злий; злий розпорошує марнотравно, а добрий збирає пристойно^[4].

Примітки ред.

↑ ^а ^б ^в Мудрість, 2019, с. 190
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н Мудрість, 2019, с. 191
↑ Так написано в Біблії, цей розподіл зберігся й досі: ліві та праві.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Мудрість, 2019, с. 192

Джерела ред.

Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[Мудрість—2019——190-1] а ^б ^в Мудрість, 2019, с. 190

[Мудрість—2019——191-2] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н Мудрість, 2019, с. 191

[3] Так написано в Біблії, цей розподіл зберігся й досі: ліві та праві.

[Мудрість—2019——192-4] а ^б ^в ^г ^д Мудрість, 2019, с. 192

[1]

[2]

[3]

[4]

Афанасій Филипович

Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі