Боберський Іван Миколайович

	Боберський Іван Миколайович
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

Іва́н Микола́́йович Бобе́рський (1873—1947) — український педагог, засновник і теоретик української національної фізичної культури, організатор сокільсько-січового руху, автор підручників з фізичного виховання молоді. Сприяв становленню й вигадав назву товариства «Пласт».

ЦитатиРедагувати

Байдужі гинуть^[1]!

Вихованє тїла – се шлях до вихованя духа^[1].

В сьвітї лекше знайти маєток, як енерґічних, розумних, совісних, щирих і точних робітників до якої небудь роботи. Вихованє солїдних робітників є найбільшою задачею кождого народу^[1].

Все вперед! Всї враз^[1]!

Де сила, там воля витає.^[2]

	Добра держава — це найкращий людський твір на землі. Кожен державлянин, неначе колісце в годиннику, має складно виконувати роботу, яка йому припала.^[3]
	— «Дневник», 1918—1919

За мало читаємо і за мало пишемо; для того за мало знаємо^[1].

Змаг гартує волю^[1].

Кожде поколїнє відповідає за прикмети тїла і духа слїдуючого поколїня.Кождий нарід тільки є варта, кілько зложить жертв на свої цїли^[1].

Кріпи свої сили, бо як ти слабий, то світ скрутить тобі карк.^[2]

Лише зорґанізована фізична сила запевнює народови свободу і независимість^[1].

Любов ближнього в історії народів не істнує^[1].

Нарід, що не стремить до єдности підчас мира, не має карности підчас війни^[1].

Наша сила в нас самих^[1].

Не лебедїти, але стреміти^[1]!

Не плачем, а мечем^[1]!

Нероба стає рабом^[1].

Не поможе слово, коли за словом не стоїть меч.^[4]

Природа дає побіду все сотворіням рухливійшим^[1].

Розбудїм в народї лицарського духа^[1]!

Розвивай свої сили, бо як ти слабий, то сьвіт скрутить тобі карк^[1].

Світом править пястук, кермований мозґом^[1].

Сьвіт посїдає той, хто єго здобуває^[1].

Про БоберськогоРедагувати

	Проф. Боберський був душею і пропагатором, в слові і в ділі, фізичного виховання української нації і його назвати б можна «батьком Боберським», як це чехи свого Тирша, шведи Лінґа, а німці по нині свого пробоєвика тілесного тужіння німецької молоді Фридриха Яна називають… Проф. І. Боберський є рівночасно ідейним батьком «стрілецької ідеї» і головним організатором боєвого характеру «Українських Стрільців», з яких в часі І світової війни вийшли перші кадри «Українських Січових Стрільців». (Шах С. Львів – місто моєї молодости. Цісарсько-Королівська Академічна Гімназія. – Мюнхен, 1956. – Ч. 3. – С. 83-85.)^[5]
	— Степан Шах, український педагог

	Він ніколи не боявся перешкод, його не жахали найтяжчі завдання. Коли львівська польська спільнота не хотіла давати йому виступити на сокольській площі, Боберський влаштував виступ в іншому місці. Властивість Боберського — це відвага в самостійній ініціативі та послідовності у виконанні, сполучені з вірою у власні сили та глибоким патріотизмом.^[2]
	— Едвард Жарський, український педагог

	Завершенням невсипущої праці Івана Боберського був величезний ювілейний шевченківський здвиг 1914 року у Львові. 12 тисяч руховиків, гості з-над Дніпра, безліч глядачів — ось подія, що про неї заговорив західний руханковий світ. Для нас значення цього здвигу полягало в тому, що це була перша великих розмірів маніфестація єдності, організованості. На цьому здвигу виступили й духовні діти Івана Боберського — Українські Січові Стрільці — перші зав'язки новітньої української збройної сили. В їхньому формуванні та вишколюванні відіграв Боберський одну з перших ролей. Він ставив справу ясно: сьогоднішній спортсмен-руховик завтра має стати бойовиком.^[2]
	— Едвард Жарський, український педагог

	Його життєвий шлях своєрідним чином фокусує усю бурхливу епоху кінця ХІХ – початку ХХ століття; і є своєрідним взірцем українського патріотизму, непідробної вірності національній ідеї, далекоглядної турботи про майбутнє, про молодь, про спорт; взірцем відповідальності, працелюбства, сили волі, шляхетності.^[5]
	— Оксана Вацеба, історик українського спорту

	Саме Іван Боберський у посібнику «Впоряд» (так він переклав слово «муштра») 1909 року запропонував назовництво для відділів, яке використовували всі — за винятком Збройних сил України — українські військові формації XX століття (УСС, УГА, Армія УНР, РСЧА, УПА): «…4 двійні дають одну рою (Schwarm), 4 рої дають одну чету (Zug), 4 чети дають одну дружину (Kompagnie), 4 дружини дають один курінь (Bataillon)». Лише «дружина» 1914 року стала «сотнею». (2018)^[6]
	— Юрій Юзич, співголова «Пласту»

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

Сова А. Афоризми професора Івана Боберського // Країна Спорту. Студентський часопис ЛДУФК. Спецвипуск: Рік Івана Боберського на Львівщині. — Львів, 2013. — [25 листопада]. — С. 7.
Сова А. Професор Іван Боберський: життя, присвячене Україні (з нагоди 140-ліття від дня народження) // Пластовий шлях. Журнал пластової думки та інформації. — Львів, 2013. — Чис. 3–4 (175—176). — С. 56–58.
Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський — основоположник української тіловиховної і спортової традиції / за наук. ред. Євгена Приступи. — Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. — 232 с.: іл.

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[photo-lviv-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц 20 афоризмів Івана Боберського

[umoloda-2] а ^б ^в ^г «Де сила, там воля витає»: чому Івана Боберського називали «піонером українського тіловиховання»

[3] Листопадові бої за Львів зі щоденника Івана Боберського. 1 листопада 1918 року

[4] Стилет і Стилос, Дослівно, 27.04.2020

[zbruc-5] а ^б Іван Боберський – батько нашого спорту

[6] Українська муштра: від Хмельницького до Петлюри

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]