Держава
Держа́ва — формальний інститут, що є формою організації політичної спільноти; суб'єкт політики. Система влади, яка контролює певну територію, де законний порядок у суспільстві підтримують відповідні організації та представники влади.
- Запит «Країна» перенаправляє сюди.
Цитати
ред.Держава для народу — це те саме, що власна хата для родини. |
|||||
— Йосип (Сліпий) |
Держава існує не для того, щоб перетворювати земне життя на рай, а для того, щоб завадити йому остаточно перетворитися на пекло. |
|||||
Государство существует не для того, чтобы превращать земную жизнь в рай, а для того, чтобы помешать ей окончательно превратиться в ад. | |||||
— Микола Бердяєв |
Держава отримала технічні можливості, до яких вона не доросла ні морально, ні інтелектуально, — та експериментує з ними, як режисери на світанку німого кіно. |
|||||
— Кароль Іжиковський |
Державний корабель — єдиний, який протікає зверху. |
|||||
— Джеймс Рестон |
Державність — то мрія і право кожного народу. Вартість народу пізнати саме по цім здоровім бажанню мати власну хату-державу. |
|||||
— Йосип (Сліпий) |
Поки є держава, нема свободи. Коли буде свобода, не буде держави. |
|||||
Пока есть государство, нет свободы. Когда будет свобода, не будет государства. | |||||
— Володимир Ленін |
Якби природа мала стільки законів, як держава, то сам Господь не міг би керувати нею. |
|||||
Hätte die Natur so viele Gesetze, als der Staat, Gott selbst könnte sie nicht regieren. | |||||
— Карл Людвіг Берне |
Коли народ багато знає, ним важко керувати. |
|||||
— Лао-Цзи |
Держава — це я. |
|||||
— Людовік XIV |
Держава — це не я! |
|||||
— Аркадій Давидович |
Великі держави завжди поводилися як бандити, а малі — як повії.[2] |
|||||
— Стенлі Кубрик |
Суспільність, держава, народ! Усе се подвійні кайдани. Один ланцюг укований із твердого заліза – насилля, а другий паралельний із ним, виплетений із м’якої павутини – конвенціональної брехні. Один в'яже тіло, другий душу, а оба з одною метою – опутати, прикрутити, обезличити і упідлити високий, вольний витвір природи – людську одиницю.[3] — Іван Франко «Сойчине крило». |
|||||
— Хома |
Добра держава — це найкращий людський твір на землі. Кожен державчанин, неначе колісце в годиннику, має складно виконувати роботу, яка йому припала. («Дневник», 1918—1919)[4] |
|||||
— Іван Боберський |
Не розваги мені потрібні, а те, в чому має потребу держава.[5] |
|||||
— Еврипід |
Коли державотворці мають можливість робити добро, якщо вони цього побажають, то рівним чином мають вони також владу і силу, за визначенням, робити зло, і тоді гідний жалю стан підданих, у якому вони знаходяться через зловживання з боку найвищої влади.[6] |
|||||
— Фрідріх II |
Примітки
ред.- ↑ а б 125 думок, 2017, с. 45
- ↑ Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 94
- ↑ Франко І. Зібрання творів: в 50 т. // за ред. Н. Є. Крутікова; АН УРСР. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1979. — Т. 22. — С. 54-55
- ↑ Листопадові бої за Львів зі щоденника Івана Боберського. 1 листопада 1918 року
- ↑ Арістотель Політика. - К.: Основи, 2005р. с.71
- ↑ Фридрих Великий Анти-Макиавелли, или Опыт возражения на Макиавеллиеву науку об образе государственного правления (Вступление); «Рипол Классик» 2016 243 с. ISBN 978-5-521-00720-2 (рос.)
Джерела
ред.- Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 175—176
- 125 думок патріярха Йосифа Сліпого Упоряд. Ференц Тереза. — Львів: Свічадо, 2017. — 144 с. — ISBN 978-966-938-103-3