Бойко Василь Сидорович
Василь Сидорович Бойко (нар. 12 квітня 1893, Малин за іншими даними — 1892[1] — 1938) — український вчений, літературознавець, громадсько-політичний діяч, член Української Центральної Ради, член Малої Ради, дійсний член Комісії УАН, редактор «Книгоспілки», викладач харківських вузів, професор Уральського педагогічного інституту.
Бойко Василь Сидорович | |
Стаття у Вікіпедії | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Р[оку] 1918/1919 працював у ВУАН як дійсний член постійної комісії по виданню пам’ятників нового українського письменства. Виготував до видання зі своєю редакцією твори Квітки-Основ’яненка, видані р[оку] 1918 вид[авницт]вом «Криниця». |
Всередині р[оку] 1919 переїхав до м. Сквири на Київщині, де не було можливости вести будь-яку наукову роботу. Там до р[оку] 1923 провадив педагогічну працю, як лектор української літератури, радбудівництва та історичного матеріалізму на Вищих Педагогічних Курсах, а також працював на професійній і радянській роботі[3]. |
Праці
ред.-
Бойко В. Земство і народні управи. — Київ : Вид. Центр. ком. Укр. партії соціалістів-федералістів, 1917. — 16 с. — (Народна серія ; ч. 1).
-
Бойко В. Марко Вовчок : іс.-літ. начерк. — Київ : Печ. Вид. т-ва ”Друкар”, 1918. — 240 с.
Примітки
ред.- ↑ Нова рада, 1917, № 216, С.4.
- ↑ Хроніка життя
- ↑ а б Автобіографії , 2015, с. 62
Джерела
ред.- Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ: Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3