Грінченко Борис Дмитрович

український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч
(Перенаправлено з Борис Грінченко)

Борис Дмитрович Грінченко (1863 — 1910) — український лексикограф, письменник, педагог, громадсько-культурний діяч. Автор фундаментальних етнографічних і мовознавчих праць. Укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови» (1907), що став першим словником живої української мови.

Грінченко Борис Дмитрович
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  • Багато є людей, нема людей-братів.
  • Кинути роботу для рідного краю і піти на роботу до його гнобителів… єсть справжньою цілковитою зрадою.
Але може вмерти:
Ви самі її, ледачі,
Ведете до смерті!
  • Повинність — ось той владар добродійний,
Що збереже мене від мук і лих.
Тільки той його придбає,
Хто за його в бої б'ється.
Шануючи, він їх вінцем вінчає.
До Сонця генія високого рівняю.
  • Хто боровся за волю й свій край, -
Не злякається муки і страти.
  • Де багато — це не сила,
Дурість міряй не лічбою.
Перевага там, де сміла
Сила в правім бою.
  • Я віддав би усе на цім світі
За змогу умерти за рідний свій край.
То з гуртом єднайся ти:
Вкупі більше зробиш діла,
Швидше дійдеш до мети.
  • Як на силу ти багатий, -
Не єднайся ти з гуртом:
Буде силу він спиняти, -
Сам іди своїм шляхом.
  • Тільки смерть великих робить з нас.
  • З Овець не зробиш ти борців,-
Не трать же з їми дурно слів.
  • Хай ліпше вб'є громом, ніж їстиме лихо,
Хай краще згоріти, ніж в'янути тихо…
  • Я не хочу нудно скніти:
Не боротись, то й не жити!
  • Хто сіє сльози, — сліз і сам зазна.
  • По змозі — не сварись; коли ж прийшло до того,
То подбай, щоб сам отбиться вмів.
Найтяжче уражає.
  • Хай згине все, коли не вміє жить!

Про Грінченка

ред.
  •  

Всім відоме значіння Б. Д. Грінченка в ділі культурного відродження України. Такої упертої праці, такої енергії ніхто досі з українських діячів не виявляв. В найглухіші часи, коли здавалося український рух зовсім згас, він, мало чи не єдиний чоловік на Україні, не згубив віри у відродження України і всю свою велику енергію і працьовитість вжив для того, щоб розбудити громадянство[1].

  Євген Чикаленко

Примітки

ред.

Джерела

ред.