Ботурчук Оксана Олександрівна

Ботурчу́к Окса́на Олекса́ндрівна (нар. 12 вересня 1984, Нікополь) — українська легкоатлетка, майстер спорту України міжнародного класу. Паралімпійська чемпіонка 2008 року, чотириразова срібна та бронзова призерка Літніх Паралімпійських ігор 2008, 2012 та 2020 років.

Оксана Ботурчук

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Біг – це, напевно, найдоступніший вид спорту. Нічого спеціального не потрібно, кросівки і спортивний костюм є у кожного, ну і бажання... Ось і весь секрет...

Від тренера залежить дуже багато. Він не повинен вичавлювати всі соки зі спортсмена: не можна робити ставку лише на один олімпійський цикл.

Краще пожертвувати одним стартом і посісти третє чи четверте місце, зате продовжити спортивне довголіття у більш щадних режимах.

Навіть коли дуже важко, я кажу собі: колись складний період закінчиться. Потім стане легше.

Коли ти виходиш на доріжку чемпіоном, відповідальності вже більше. Звісно, кожен старт не схожий на попередній. Відчуття, стан, емоції. Особливо, коли з’явилась сім'я та діти. Але кожного разу, я мрію та намагаюся зробити все, щоб гідно захистити прапор своєї країни, і стояти на п’єдесталі пошани.

Пам'ятаю, під час перших пологів, було так важко, і я уявляла фініш на 400 метрів. Хто бігав цю дистанцію, зрозуміє. А коли дочку виклали на груди, всі медалі потьмяніли, і я зрозуміла, що справжнє щастя – воно ось. І про майбутнє думаю, звичайно, на жаль, кар'єра спортсмена швидкоплинна і має свої вікові рамки.

Я дуже люблю свою паралімпійську команду, тим паче, що завдяки Валерію Михайловичу Сушкевичу, є можливість готуватися в нормальних умовах і бажання показувати високі результати, гідно представляти країну.

Якщо так склалися обставини, треба жити в новій реальності, з корективами, які внесло життя. Маючи бажання та силу духу, можна зробити все. Може, не в цьому місці, може, не зараз — через рік, два чи три, — може, іншим шляхом. Головне — вірити та йти до мрії. Не треба зневірятися. Ми самі відповідаємо за своє життя.